Група громадських організацій, що 5 років тому об'єдналася у "Реанімаційний пакет реформ" (нині там понад 100 організацій), переконує – українське громадянське суспільство багато що встигло зробити за ці роки. Ми значно просунулися у напрямку подолання тотальної корумпованості. І безвіз із Євросоюзом – лише частина позитивних наслідків цього процесу.

Читайте також: Дебати кандидатів у президенти: як політики відповідали на тему реформ

Антикорупція, що вже діє

Народний депутат, Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах та учасниця РПР Ганна Гопко переконана – для боротьби з корупцією достатньо обмежити можливості, де корупціонери найбільше заробляють. Найбільший ласий шмат – державні закупівлі, які вимивали мільярди з бюджету. Із запровадженням ProZorro вдалося зекономити більше мільярда доларів станом на 2017 рік.

Дерегуляція – це теж боротьба з корупцією. Коли скоротили 16 тисяч непотрібних вимог, за кожну з яких треба було платити. Коли відкрили ЦНАПи – і людині більше не треба стояти в довжелезній черзі, платити за кожну довідку. Тепер зареєструватися можна в електронній формі, а довідку отримати навіть подорожуючи Україною,
– нагадала вона.

Навіть реформа вищої освіти – теж антикорупційний захід, вважає нардеп. Зовнішнє незалежне оцінювання, за результатами якого можна вступити до вишу – теж боротьба з корупцією.

"Я вступала у 1999 році до Львівського університету, тоді там вже була тестова система. Але навіть за неї тоді вимагали 600 доларів, щоб "все було добре", – пригадала Гопко.

ЦНАП
ЦНАПи вже знизили корупцію

За даними нардепа, соцопитування свідчать, що люди стали рідше стикатися з побутовою корупцією. Але медіа, особливо олігархічні, створюють "картинку", ніби за ці роки нічого не змінилося або навіть стало гірше.

Натомість у парламенті цього скликання кілька депутатів хотіли скласти мандат. Для них кожного разу після дорогої відпустки дуже складно вносити зміни у декларацію і звітувати. Їх це "напрягає",
– пояснила вона.

Ось чому Гопко вважає дуже важливими кроками електронне декларування, відкриті реєстри нерухомості. Тепер можна зайти і дізнатися на сайті Мін'юсту, де хто живе і чим володіє. Щоправда, дехто ще й досі прикривається, що "це не моє", "це я орендую".

"Але це перший фундамент підзвітності політиків, який має вирости в нову політичну культуру. Коли бізнесмени і олігархи не будуть хотіти "пертися" у парламент, тому що розумітимуть, що над ними дамокловим мечем висітимуть антикорупційні органи", – пояснила свою думку Ганна Гопко.

Читайте також: Бізнес-імперія Згуровського: скандальний ректор може залишитись непокараним

Як і де треба покращувати антикорупцію

Нардеп погоджується, що ще існує чимало недопрацювань. Електронні держзакупівлі потрібно доводити до ладу в частині послуг – зараз не все якісно і за заниженими цінами.

Стосовно електронного декларування чиновників питання – чи потрібні були 1,5 мільйона декларацій?

Вистачило б 450 депутатів, апарат ВР, Кабміну, АП, судді. Було б 3 тисячі декларацій. Їх би змогли перевірити за 5 років. Але пішли популістично – перевірити всіх. Автоматичну верифікацію не запустили. І доступ НАБУ до деяких реєстрів – теж, і вони змушені писати листи, щоб отримати інформацію,
– відзначила Гопко актуальні проблеми.

Надзвичайно важлива для подолання корупції приватизація. Саме на держпідприємствах ходять корупційні гроші. Там або банкротять підприємства, або тратять на них мільярди з бюджету.

"Тому питання до Міністерства економіки – чому ми досі не бачимо реальної приватизації? Яка мали би дати і надходження до бюджету", – зауважила Гопко.

Те ж саме стосується сектору безпеки і управління, про що зараз багато розмов на фоні корупційного скандалу в оборонці. Важливо реформувати і впровадити корпоративне управління, провести аудит "Укроборонпрому", відзначила нардеп.

Читайте також: Розслідування масштабної схеми виведення мільйонів з України: що про це відомо

Для подолання корупції треба продовжувати реформи
Для подолання корупції в Україні треба продовжувати реформи, і не "відкочуватись"

Однак вона переконана – діяльність НАБУ стала для багатьох високопосадових корупціонерів незручною. Навіть попри рішення Конституційного суду, яке не дає доводити всі ті справи до суду. І навіть попри те, що парламент на захотів прийняти законопроект щодо надання самостійності у здійсенні технічних засобів прослуховування за рішенням суду, щоб НАБУ не залежала від інших органів правосуддя. Тобто, ми навіть створивши НАБУ, не дали йому до кінця бути технічно ефективним, зокрема, у проведення розслідувань проти високопосадовців.

Важливо, що антикорупційні органи є. Тепер головне – не допустити їхньої дискредитації. Бо рішення Конституційного суду щодо незаконного збагачення – це теж один із шляхів дискредитації. Коли детективи НАБУ напрацьовували справи, проводили розслідування, а їм тепер кажуть – вибачте, корупціонери вільні від кримінального переслідування і справ суду,
– акцентувала Ганна Гопко.

Важливо – не скочуватися в популізм. А "бити" по тих, хто впливає на рішення. А небайдужим громадянам – не опускати руки, додали б ми.

Читайте також: Скасування статті про незаконне збагачення: що це означає та якими будуть наслідки

Чому запобігання важливіше за покарання

Директор Центру демократії та верховенства права, співголова Ради РПР Тарас Шевченко вважає, що наші антикорупційні органи мають різний ступінь ефективності. І НАБУ, на його думку – є найбільш ефективним серед них. А от від НАЗК та Антикорупційної прокуратури є багато розчарувань.

Аналітичний центр Chatham House 6 березня презентував своє дослідження на тему "Чи працюють антикорупційні реформи в Україні?", розповів Шевченко. Участь у дослідженні брав в тому числі і головний експерт у податковій реформі РПР Володимир Дубровський. Він акцентував увагу, що подальші антикорупційні зміни і краща модель для України мають іти не через покарання, а через домовленості про нові правила, в тому числі – і через часткову амністію. Адже "нам треба дивитися вперед, а не назад".

Читайте також: Договорняки і тиск: чому НАЗК затягує з винесенням рішень

Ми попереджали, що ця думка масово не буде підтримана. Тому що в українського суспільства є запит на покарання. Як можна пробачити тим, хто крав і наживався,
– зауважив Тарас Шевченко.

Справді, українське суспільство саме від цього втомилося найбільше: чекати, коли ж справедливість візьме гору і буде покарано хоча б одного крадія державних грошей особливого великого масштабу, "крупну рибу".

Але є питання справедливості з одного боку, і розвитку держави – з іншого, наголосив Шевченко. І описане в Chatham House є дуже важливим для майбутнього, на його думку. Дійсно, якщо створити ефективну антикорупційну систему сьогодні, щоб нові чиновники і політики не мали змоги красти – ми зможемо забути про проблему в цілому.

Крупні корупціонери
Покаранням крупних корупціонерів мав би зайнятися реформований український суд

Хто і як каратиме

Однак питання покарання "крупної риби" нікуди не дівається. Здається, українці ще не досягли того рівня просвітлення, щоб просто "зрозуміти і пробачити".

Засновник та голова ГО "Детектор медіа", член Ради РПР Наталія Лігачова відзначила, що "Майдан продовжується". Адже не вдалося багато чого досягти. Зокрема, найбільшим викликом є судова реформа. Вона фактично провалена.

У 2014 році Джорж Сорос увесь час казав, що не відбудеться справжнього реформування у країні, якщо не буде судової реформи,
– нагадала Лігачова.

Ганна Гопко також зауважила, що для подальших антикорупційних кроків потрібне реформування правоохоронних органів. Вона відзначила, що у ВР зареєстрували законопроект про створення парламентського комітету з нагляду над правоохоронними органами і спецслужбами. Також потрібна реформа Служби безпеки України. Ще в липні, коли голосували закон про нацбезпеку, пропонувалися поправки, за якими мали позбавити СБУ нехарактерних їм властивостей – контролю над організованою злочинністю і боротьби з корупцією. Тоді парламенту не вдалося це втілити в життя.

Тому зараз на порядку денному у законодавців – реформа СБУ, реформа держзакупівель з обороноздатності, парламентський комітет з нагляду за правоохоронцями і реформа розвідки.

А у РПР напрацювали дорожню карту для позитивних змін в Україні на 2019-2023 роки.

А українському суспільству варто не вірити "ватоЗМІ", а думати, чим особисто кожен з нас може долати корупцію щодня.

Читайте також: Оголошені переможці конкурсу на посади до Вищого антикорупційного суду