Про це свідчать результати міжнародного семінару, проведеного Мінекономіки спільно з Міжнародною організацією праці та Європейським управлінням праці. Захід відбувся у Будапешті й був присвячений ситуації на ринку праці України, країн ЄС та решти держав, де від війни рятуються українські біженці.
Читайте також Чи готовий український бізнес збільшувати кількість працівників цьогоріч: промовисте опитування
Втрати українського ринку праці через повномасштабну війну
Учасники семінару дійшли висновку, що переважна більшість українців, які виїхали за межі України після 24 лютого – це жінки, діти та люди пенсійного віку. З понад 6,4 мільйона біженців, за оцінками Міжнародної організації праці, близько 2,75 мільйона осіб перебувають у працездатному віці.
Дві третини таких українців (працездатних, що після 24 лютого виїхали за кордон – ред. 24 канал) мають вищу освіту, а майже половина (49%) були зайняті у висококваліфікованих професіях (до виїзду за межі України – ред. 24 канал),
– зауважила заступниця міністерки економіки Тетяна Бережна.
Посадовиця додала, що разом з тим близько 7,7 мільйона осіб стали внутрішньо переміщеними особами. З них близько 5 мільйонів також втратили свої робочі місця.
Бережна підкреслила, що з огляду на такі показники, поряд з традиційними для ООН гуманітарними та соціальними напрямками співробітництва, доцільно також реалізовувати заходи, спрямовані на підтримку та розвиток ринку праці.
До слова, за даними системи моніторингу чисельності населення, щодня кількість осіб, які перебували за межами України у період з квітня по вересень 2022 року, у середньому становила близько 3 мільйонів осіб. Станом на 25 вересня, вона досягла 3,2 мільйона українців.
Розподіл за соціальним статусом у цій статистиці був таким:
- працюючі особи – 42%;
- непрацюючі – 17%;
- студенти – 8%;
- пенсіонери – 23%;
- не вдалось визначити категорію – 10%.
Зауважимо, що ці дані система моніторингу збирає на основі даних українських мобільних операторів. За ними, за віковими групами, кількість осіб, які перебували за кордоном, розподілилась так:
- особи до 20 років – 7%;
- 20 – 29 років – 11%;
- 30 – 39 років – 21%;
- 40 – 49 років – 16%;
- понад 50 років – 33%;
- 12% – не вдалося визначити.