До цього Лілія працювала стюардесою, і з чергового польоту привезла в Україну гостинець у вигляді невеличкого трикутничка – онігірі. Дмитру дуже сподобались чудернацькі сендвічі, і він загорівся ідеєю готувати їх самостійно.
Читайте також Єдині в Україні: як волонтер та атовець створили креветковий бізнес
Як розвивалась бізнес-ідея
Дмитро є професійним спортсменом – плавцем та тренером. У 2016 році він брав участь в Олімпійських іграх у Ріо. Подружжя не мало жодного досвіду в кулінарії, але це не завадило їм почати експериментувати. Все почалось, традиційно, з домашньої кухні.
Ми читали статті, дивились ютуб та вивчали, хто і як це робить. Найважче було досягти правильної консистенції рису, однак зараз маємо власний рецепт та чітку технологічну карту,
– розповідає Лілія.
На бізнес-рівень ідея перейшла в березні 2020 року, якраз на початку карантину. Спершу підприємці готували по ночах, а наступного ранку розвозили замовлення.
Назва "Колобок Бо" поєднує суміш японської термінології та любові до аніме – колобками онігірі називають японські ґаздині, а Бо – персонаж мультика, який полюбляє їх їсти.
Онігірі "Колобок Бо"
Термін придатності онігірі від "Колобок Бо" – три доби. Особливістю смаколика є передусім хрусткі норі, яких подружжю не вдалось знайти в Україні – замовляють з-за кордону.
Складнощі є також зі специфічним пакуванням – сендвічі повинні мати зручні та цікаві обгортки – їх Лілії та Дмитру постачають з Китаю.
За собівартістю найдорожчою є начинка, особливо лосось. Далі найбільше витрат йде на пакування, а вже потім – на рис.
Ми використовуємо американський рис. Перепробували і український, і корейський, однак цей підійшов найкраще,
– ділиться Дмитро.
Найбільший попит на продукцію "Колобок Бо", за словами підприємців, серед балерин, поціновувачів азійської кухні та дітей. Здоровий формат сендвічу, який не містить хліба, приваблює багатьох українців.
Онігірі є сендвічами без хліба / Фото "Колобок Бо"
Успіх "колобків"
Стартовий капітал подружжя складав всього 20 тисяч гривень. Гроші пішли на купівлю рисоварки, кухонного приладдя та пакування готової продукції.
Ми заходили в інстаграм, шукали кав'ярні і просто обдзвонювали всіх поспіль, пропонуючи наші чудернацькі сендвічі. В рекламу ми не вклали жодної копійки, але витратили на це багато сил,
– згадує Дмитро.
На початку сім'я продавала всього 500 сендвічів на місяць, однак зараз їх база постійних корпоративних клієнтів складає від 25 до 30 дрібних та середніх підприємств.
Подружжя почало орендувати заготівельний цех, у якому працює три людини, і зараз у них замовляють від двох до трьох тисяч японських сендвічів щомісяця.
Наразі "Колобок Бо" приносить підприємцям близько 1 000 доларів на місяць, і вони вбачають у своїй ідеї потенційно великий сімейний бізнес.
Подружжя планує розширювати свій бізнес / Фото "Колобок Бо"