Експерт наголошує, що погодження на так звану формулу Штайнмаєра, яка є одним із планів виконання мінських домовленостей, і розведення військ на Донбасі, робляться лише з однією метою – продемонструвати, що Україна виконує свою частину зобов’язань.
Важливо: Формула Штайнмаєра: від капітуляції до перемоги
По-перше, ці умови погоджені та закріплені в мінських протоколах, де стоїть підпис офіційного представника України. По-друге, вони закріплені у комплексі заходів щодо виконання мінського протоколу, який було узгоджено нормандською четвіркою і також підписано українською стороною. По-третє, Росія неодноразово наполягала на тому, що розведення військ на Донбасі – це одна з умов, за яких може відбутися зустріч нормандської четвірки, тож Україна намагається продемонструвати виконання цих кроків, аби залучити Росію і ця зустріч відбулася.
Слід враховувати певне розчарування, апатію та втому Заходу від українсько-російського питання. На цьому тлі активність української сторони щодо виконання конкретних пунктів мінських домовленостей має за мету розворушити й активізувати Захід, надати йому конкретний привід для подальшої дискусії у нормандському форматі,
– вважає Максим Вознюк.
На думку експерта, якщо ж найближчим часом, зустріч у нормандському форматі не відбудеться, все залишиться так, як є зараз.
Що сказав Володимир Зеленський про зустріч з Путіним, дивіться тут:
Щодо загальних перспектив, то Максим Вознюк вважає, що, погодившись на мінські протоколи і підписавши їх, Україна потрапила у цугцванг, при якому будь-який її хід веде до погіршення її позиції. Бо кожен пункт мінських протоколів є поступками України і їхнє виконання гратиме лише на користь бойовиків та Росії. Це – політична пастка для України.
Корисно: Звідки взялась і що передбачає формула Штайнмаєра: пояснення самого Штайнмаєра
Політичний експерт переконує: єдине, на що можна сподіватися – українська сторона нині розігрує сценарій, за яким вона зі свого боку демонструє готовність до переговорів і виконання політичної частини мінських протоколів, але за умови дотримання безпекових умов. Водночас, розраховує на те, що від їх виконання відмовиться Росія. І це дає Україні привід відмовитися від подальшого виконання мінських протоколів зі своєї сторони.
Відмовитись Україна може або повністю, або від окремих пунктів протоколів – як, наприклад, особливий статус ОРДЛО, загони "народної міліції", амністії бойовиків тощо, та, можливо, ініціювати інший формат переговорів – із залученням до нормандської четвірки США та Великої Британії. Тобто – розпочати все з початку.
Росія і раніше ігнорувала виконання мінських угод, але в української влади не було політичної волі, сміливості та бажання взяти на себе величезну відповідальність, щоб відмовитися від подальшого виконання мінських домовленостей. Водночас, такий демарш може призвести до скасування санкцій з боку Заходу щодо Росії та втрати Україною міжнародної довіри і підтримки. Отже, і тут є небезпека,
– вважає Максим Вознюк.
Чи є така політична воля у нинішньої української влади – питання відкрите. Також лишається найголовніше питання: якщо сценарій не такий? У такому разі, яку подальшу стратегію має українська влада? На які поступки вона готова піти заради виконання обіцянки досягти миру на Донбасі? Бо на зустрічі нормандської четвірки, якщо вона відбудеться, запросто можуть схвалити подальше виконання пунктів мінських протоколів – а вони від початку прописані не на користь нашої країни. Це дуже небезпечна гра, граючи у яку, Україна може потрапити в політичні і технічні пастки.
Які наші території окуповані / Карта 24 каналу
