Антиалкогольний рух у США набрав обертів на початку 20-го століття. В країні масово виникали різноманітні товариства тверезості, церкви вели просвітницьку роботу серед американців, вимагаючи від них кинути вживати спиртні напої.
Найцікавіше, що згідно з офіційною статистикою проблеми пияцтва серед населення не було взагалі. Влада США під тиском громадськості все ж вирішила запровадити обмеження на виробництво та продаж спиртного. Заборона стосувалася усіх алкогольних напоїв, які містили більш ніж піввідсотка спирту.
Після впровадження нового закону в США моментально розцвіла нелегальна торгівля алкоголем. Чотири штати – Коннектикут, Род-Айленд, Іллінойс та Вісконсин відмовилися приймати обмеження. Разом з Мексикою та Канадою ці штати стали плацдармом для бутлеггерів – нелегальних виробників та продавців алкоголю. Ціни на спиртне злетіли до небес, постачання алкоголю прибрала до рук мафія.
Легендарний Аль-Капоне побудував свою імперію саме на торгівлі спиртним, прибутки підпільної мережі з продажу самопального віскі, приміром, сягали 2-х мільярдів доларів на рік.
У барах можна було купити алкоголь з-під прилавка, якщо хазяїн знав клієнтів. Віскі та інше спиртне подавали в чайниках або під виглядом прохолоджувальних напоїв.
Жодні заходи боротьби влади з бутлеггерами не давали бажаних результатів, тому у 1933 році "сухий закон" довелося відмінити.