Це зробили досить неочікувано: в результаті голосування нардепів за поправку № 48 Дмитра Разумкова до законопроєкту № 8312. Варто відзначити, що цей законопроєкт присвячений розгляду питань щодо відчуження російського майна, а не доплат військовим, як, наприклад, законопроєкт № 9071.

Цікаво Виплати імовірно почнуться у травні: військовим повертають доплати розміром 30 тисяч

Після скасування додаткових виплат навіть ті військовослужбовці, які живуть у польових умовах та ризикують життям, можуть отримувати лише "голу" зарплатню, розмір якої починається від 20 000 гривень. При цьому воїнам часто потрібно самим купувати необхідне оснащення та змінний одяг, ремонтувати автівки тощо. Тому питання про повернення доплат українським захисникам є надзвичайно гострим у суспільстві.

Однак, поправка № 48 включає не лише повернення доплат військовослужбовцям(включно зі строковиками), а доплати 30 000 рятувальникам та поліціянтам (також поліціянтам патрульної поліції, які служать у глибокому тилу, наприклад, на Закарпатті).

Додаткові доплати для всіх зазначений вище категорій обійдуться в 160 мільярдів гривень на рік. За словами економіста Олега Гетмана, наразі у бюджеті немає коштів на здійснення такого фінансування.

Олег Гетман

Економічна експертна платформа

З економічної точки зору держава може профінансувати все що завгодно. Питання в наслідках. Взяти і надрукувати 180 мільярдів не складно, але наслідки цього будуть не дуже добрими для всіх громадян України. Ціна кожного популістичного рішення – це додаткова інфляція та негативні для економіки наслідки.

Як зазначив у коментарі 24 Каналу економіст Олег Пендзин, видатки на оборону було збільшено на пів трильйона гривень. Саме ці кошти можуть бути використані для здійснення виплат, каже експерт.

Олег Пендзин

Економіст

Йдеться про те, що кошти будуть отримуватися від збільшення додаткових запозичень. Ті кошти, про які йдеться, будуть виплачені у рамках виділених 500 мільярдів гривень.

Водночас виділені 2 тижні тому гроші на збільшення оборонних видатків були чітко розписані, каже Олег Гетман.

500 мільярдів гривень на оборонні видатки були виділені під конкретні цілі,
– каже економіст.

Сама поправка до закону передбачає отримання додаткових надходжень шляхом скорочення посадових окладів держслужбовців до 10 мінімальних зарплат, тобто 67 000 гривень. Проте, багато депутатів, зокрема, Ярослав Железняк, визнають, що цього недостатньо для здійснення виплат.

Обмеження на зарплати до 10 мінзарплат це дуже мала економія. Навіть на 2% від запланованих видатків не вистачить. Нагадаю, що ми в день на виплати військовим витрачали 2,7 мільярда гривень,
– зазначив він.

Хоча норма передбачає повернення 30 000 доплат, але як буде на практиці, поки що не зрозуміло, каже юрист Олександр Золотухін. Наразі невідомо як у разі підписання законопроєкту його буде імплементовано та кому уріжуть зарплати.

Наприклад, під час карантину були доплати працівникам органів поліції. Пів року поплатили доплату, потім грошей не вистачило і більше доплат ніхто не бачив. Пів року судилися після цього,
– розповів експерт.

Із юридичної точки зору для виконання цього рішення потрібно внести зміни до ряду інших законопроєктів, додає експерт.

Олександр Золотухін

Юрист, адвокат

Для того, щоб, наприклад, скоротити зарплати суддям, мають бути внесені зміни до їх профільного законопроєкту, у якому описано, з чого складається суддівська винагорода. Вийшло так, що однією правкою внесли зміни в усе.

У разі ж якщо президент не накладе своє вето на правку та коштів не буде вистачить на всіх, то їх не будуть виплачувати нікому, каже експерт.

Якщо не буде вистачати додаткових коштів на всіх, то їх не будуть виплачувати нікому і надалі це тільки потягне за собою нескінченні судові процеси,
– зазначає юрист.

Вбачають негативні наслідки у разі прийняття закону також економісти Центру економічної стратегії.

Привіт, девальвація і інфляція. Разумков радіє: показав себе справжнім "слугою народу" і насолив колишньому босу — президенту. Якому тепер потрібно або переступати через себе і пояснювати народу непопулярні речі, ветуючи закон. Або нести удар по рейтингах трохи пізніше через нову хвилю зростання цін,
– прокоментував правку директор ЦЕС Гліб Вишлінський.