Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Forbes: Чому Україна має значення

19:30, 5 грудня 2013 1884 Читать новость на русском

Американський аналітик Forbes Грег Сейтелл висловлює свій погляд на український Євромайдан та пояснює, чому ці події мають неабияке значення, і не лише для України. Наводимо повний переклад його міркувань.

Впродовж останнього тижня в Україні не вщухають масові протести - реакція українців на відтермінування президентом Віктором Януковичем угоди із ЄС. На перший погляд,  це одна із тих не надто кричущих міжнародних подій, яку дуже легко прогавити, особливо у розпал святкового сезону.

Проте події в Україні мають значення. І не лише тому, що вони окреслюють майбутнє Європи і матимуть вплив на деспотичного Путіна, але й тому, що у цієї історії буде довге відлуння у прийдешніх роках.

За багатьма показниками, Україна мала б бути економічним титаном. Тут і щедрі природні ресурси, і освічена та працьовита робоча сила, і напрочуд вигідна географія. А тому ці останні події яскрава ілюстрація того, як країна із усіма козирами на руках може так страждати. І вони ж, сподіватимемося, стануть історією з хепі-ендом про те, як неблагополучна нація робить крок уперед.

 

Коротка історія України

Навіть серед найпохмуріших життєписів різних країн Східної Європи, історія України особливо трагічна. Впродовж століть країна була у руках монголів, під владою Литви і Польщі, а у 18 сторіччі перейшла у володіння Російської Імперії. Вона пережила Голодомор голод, організований Сталіним у 30-х роках та витримала натиск гітлерівської армії у Другій Світовій. І якимось незбагненним чином, попри усе це, Україна зуміла розвинути власну культуру, мову та ідентичність.

Офіційну незалежність від Радянського Союзу Україна отримала у 1990 році. Проте, у той час, як її західні сусіди процвітали зокрема, Польща, де я жив наприкінці 90-х в Україні панували хаос та клептократія. Апогеєм ж стало падіння рубля у 1998, і як наслідок колапс української економіки.

Країна опинилася у повному занепаді, і у 1999-му тодішній президент Леонід Кучма призначає на посаду Прем’єр-міністра реформатора Віктора Ющенка. Наступні роки стали незвично успішними для України: економіка зросла на 6% у 2000-му, на 9% у 2001-му, на 5% у 2002-му, на 9% у 2003-му та на приголомшливі 12% у 2004-му. Рівень безробіття впав, натомість зросли доходи та інвестиції. Не усі проблеми було вирішено, але Україна почала виходити з кризи.

Подібні реформи були не до смаку деяким впливовим олігархам країни, тож у 2001-му Ющенка позбавили влади. Він приєднався до опозиції, а дуже амбітний середній клас та прийдешні вибори, заплановані на 2004-й, створили хороший плацдарм для протистояння між чинною владою та реформаторами.

 

Помаранчева Революція та її наслідки


Фото: razom.org.ua

Не маючи права балотуватися знову після двох термінів президентства, Кучма призначає свого наступника Віктора Януковича. Він “успадковує” не лише усі владні органи країни, а й більшість ЗМІ, Міністерство Внутрішніх Справ із його потужною військовою силою, та заручається підтримкою української фінансової еліти.

З іншої сторони барикад були Ющенко та його нова соратниця Юлія Тимошенко. Попри те, що доступ до інформації для загалу був значно обмежений, мітинги на підтримку кандидатів набирали обертів, і вже до листопада стало зрозуміло, що Ющенко народний фаворит. Відчуваючи ймовірність фальсифікацій, прихильники опозиції почали гуртуватися на Майдані Незалежності у центрі Києва. Згодом на головній вулиці столиці, Хрещатику, виросло наметове містечко.

Попри екзит-поли, що вказували на очевидну перевагу Ющенка, ЦВК оголосила Януковича переможцем у виборах. Сотні тисяч людей вийшли на вулиці, і країною прокотилася хвиля протестів, знана тепер як Помаранчева Революція. Кілька тижнів народного супротиву принесли результат - перевибори посадили у президентське крісло Ющенка, новим Прем’єром ж стала Юлія Тимошенко.

Взимку 2004-го я переїхав до Києва та мав можливість бачити усе на власні очі. Ще восени я приєднався до команди “Кореспондента” провідного у країні суспільно-політичного журналу тож був, фактично, у епіцентрі подій. Це був хвилюючий і майже ейфоричний час, коли здавалося, що Україна нарешті скине кайдани свого безрадісного минулого.

Та попри всю ейфорію, у країні чітко відчувалася розгубленість. Ніхто достеменно не знав, що ж далі. Україна порвала з минулим, проте не було реального шляху у майбутнє. Сили Януковича свідомо гальмували будь-який прогрес, а між фракціями Ющенко та Тимошенко розпочалося протистояння.

 

Шлях до сьогоднішньої кризи

У 2008-му світова економічна криза вдарила по Україні чи не найбільше, і у 2010-му розчаровані українці обирають президентом Януковича. Помаранчева Революція повернулась до вихідної точки: жорстокий злочинець, проти якого ми усі вийшли на вулицю у 2004-му, тепер повноправний лідер країни, яка тим часом знову занурилась у злидні.

 Режим Януковича виправдав усі найгірші сподівання. У країні панувала  жахлива корупція, яскраве свідчення якої величезні маєтки, якими н  несподівано розжився президент. А його син, Олександр, зі звичайного  стоматолога раптом перетворюється на одного з найуспішніших бізнесменів  країни. Беззаконня згодом сягнуло нових горизонтів: ув’язнення Юлії  Тимошенко, а також резонансне згвалтування Оксани Макар випадок,  якому  вдалося неабияк шокувати навіть загартовану негараздами  українську  спільноту.

 Усе це стало преамбулою до сьогоднішніх протестів, спричинених  непідписанням      Угоди про Асоціацію з ЄС. Після років розчарувань  владою  така витівка Януковича  стала останньою краплею для українців. Його рішення повернути Україну назад до  путінської Росії змусило тисячі людей знову вийти на вулиці.

Одна справа вести нечесну, крадійкувату політику, перетворити верховенство    закону на пародію і некомпетентно керувати країною. Та зовсім інша відібрати шанс  на долучення до спільноти націй та нормальне життя, чим і була перспектива інтеграції  до ЄС.

У ніч на суботу, 30 листопада, силовики здійснили жорстоку зачистку Майдану, та наступного дня мітингувальники повернулися ще чисельнішою силою.

 

Є надія

Цього разу я за тисячі миль від епіцентру подій. Більшість інформації отримую із Facebook, що рясніє новинами про розгортання ситуації та постами друзів щодо наступних протестів. Усе дуже подібне на ті бурхливі дні у 2004-му, коли усі ми у страшенну холоднечу подалися на вулиці, аби повстати проти фальсифікованих виборів.

Проте я все ж помітив різницю. Помаранчева Революція була своєрідним розривом із минулим, українці дали зрозуміти, що ніхто не сміє красти їхні голоси. Сьогодні ж люди виходять на вулиці, аби прокласти місток у майбутнє. Щоб Україна почала жити на європейськими стандартами та стала, за словами самих мітингувальників, “нормальною країною”. Майдан Помаранчевої Революції перетворився на Євромайдан.

Багато років я вів бізнес на ринках, що розвиваються, і ось що зрозумів. Кожен казатиме тобі, що він за реформи, що у нього сучасні погляди і він прагне верховентсва права та фінансової дисципліни. Та на питання, чому ж немає прогресу, усі гречно пояснюватимуть тобі, що їхня країна зовсім інша, у них своя культура, тож і чинитимуть на власний розсуд.

Та є дещо важливіше за економічні показники чи обіцянки урядовців грунтовні, одноголосні бажання та готовність прийняти міжнародні стандарти. Адже корупція це не якийсь вид культури, це повна її відсутність. У часи, коли цифрові технології розмивають економічні кордони, місцеві економічні норми стають чисто умовним поняттям, і дотримуватися їх - не найкраща практика.

Тож пильно слідкуйте за подіями в Україні, бо вони матимуть вплив на прийдешні роки.  Адже йдеться тут не про те, хто буде “в дамках” на геополітичній шахівниці, а про те, чи справді ми існуємо у глобальному ринку ідей, здатних змінити егоїстичні переконання минулого.

 

Переклад: Анастасія Брюквіна,
Телеканал новин 24

Джерело: forbes.com
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук