Давайте розберемось з стереотипами більшості людей, щодо стилю. Коли озвучується епоха шістдесятих: усі зразу згадують хіппі і рокабілів, а коли, наприклад, в повітрі виникає згадка про вісімдесяті, то тут уже не обійтися без кльошів, кольорових окуляр і всієї цієї диско-естетики.
Про це, здається, не написали лише в "Селянині", тому зайвий раз згадувати про все це – немає ніякого сенсу, а набагато цікавіше поговорити про еволюцію британського стилю casual, відголоски якого ми і досі зустрічаємо: від "Голубих вогників" до кліпів Океану Ельзи.
Для стержня цього посту – ми підібрали три фільми від британця Ніка Лава, які яскраво демонструють різні епохи і ланки еволюції цього стильового напрямку.
The Business (в нашому прокаті Великий Бізнес). Початок вісімдесятих.
Початок усього того, що потім перетвориться на масову культуру і вийде далеко за межі східного Лондона і Британії взагалі.
Сюжет фільму перекликається з кримінальними драмами про італійську мафію (був ніким, але чесним – став кимось – повернувся до того з чого починав, але вже бандитом).
Розказувати про тонкощі гри акторів або про режисерські задумки – справа марна, краще вам самим все подивитись, а от на стилі одягу можна сконцентруватись.
Головний герой – яскравий приклад моди східного Лондона: італійські спортивні фірми, нотки тенісної моди, трішки гольфу і класичні поло.
І звичайно, що снікери-снікери-снікери! Те, що у нас вважається лише стилем футбольних фанатів – у них уже повсякденний одяг.
The Firm (Фірма). Кінець вісімдесятих
А тепер до футбольних фанатів і їх стилю, який багато модних критиків називає football casual.
У цьому фільмі яскраво показано, що одяг і мода були невід’ємною частиною британського фан-руху.
Актуальний одяг – це частина субкультури британських фанатів і без цього, можливо, це явище не оформилось би в окрему течію.
Наступний крок еволюції любові до дорогих італійських спортивних марок (Fila, Sergio Tacchini) і французького спортивного одягу (Ellese, Lacoste) плюс в цьому фільмі уже яскраво показані перші симптоми британської снікероманії (колекціонування кросівок, полювання за унікальними моделями ).
Стиль одягу – тісно пов'язаний зі стилем життя і в цьому фільмі ми вже чуємо, що футбольних хуліганів називають кешлс – стиль одягу має пряме відношення до цієї назви
The Football Factory (у нашому прокаті Футбольні фанати ) Початок нульових.
Почати опис цієї епохи і цього фільму можна з штампової кіношної фрази "наші дні".
Спортивні бренди і різнокольоровий одяг – відійшли в минуле: тепер фанати носять дорогі елітні марки і виглядають не як італійська олімпійська збірна, а як група бізнесменів і підприємців, які повертаються з важливих ділових переговорів (насправді, йдуть не ділові, але не дуже переговори).
Культовий італійський бренд Stone Island (мінімалістичний мілітарі-дизайн, причіпний логотип з компасом і космічні ціни), англійські елітні марки Burberry і Aquascutum (клітчасті візерунки цих марок – признак хорошого смаку) і класичні білі снікери, якщо узагальнити то саме так Нік Лав показує нам футбольного хулігана нульових.
Що буде далі – залишається лише гадати