Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Головні новини 20 вересня: Виступ Порошенка, сутички біля Ради та звільнення ЦВК

      4096 Читать новость на русском
      Головні новини 20 вересня в Україні та світі
      Головні новини 20 вересня в Україні та світі / Колаж 24 каналу

      Петро Порошенко виступив у парламенті зі щорічним посланням про внутрішнє і зовнішнє становище України. Під Верховною Радою мітингували кількасот людей. Між мітингувальниками та правоохоронцями спалахнули сутички. Верховна Рада на своєму пленарному засіданні затвердила новий склад Центральної виборчої комісії. Такими були головні новини 19 вересня в Україні.

      Виступ Порошенка в Раді

      Президент України Петро Порошенко 20 вересня виступив у парламенті зі щорічним посланням про внутрішнє і зовнішнє становище України. Дивіться відео онлайн-трансляції виступу Порошенка.

      Читайте також: "Питання життя та смерті": про що Порошенко розповідав парламенту чотири роки поспіль

      Головні здобутки

      • Незворотність курсу на членство в НАТО. Порошенко закликав депутатів сьогодні проголосувати за відповідний закон і направити для оцінки в Конституційний суд.
      • Рік Угоді про асоціацію з ЄС. "Завтра Україна видасть 10-мільйонний біометричний паспорт... Українцям відкриті дві третини країн світу".
      • Припинення дії угод про дружбу з Росією та про статус та умови перебування Чорноморського флоту на території України. "Після того, як повернемо Крим, російської бази там точно не буде". Цю згадку президент планує викреслити з Конституції.
      • Надання автокефалії Українській православній церкві. Екзархи Вселенського патріархату заявили, що "процес надання Томосу Україні виходить на фінішну пряму". Порошенко назвав автокефалію "другим Актом проголошення незалежності України".
      • Зміцнення державного статусу української мови. Під час цієї тези Порошенко відзначив символізм у тому, що деякі депутати покинули залу (йдеться про депутатів з фракції "Опозиційний блок" Олександра Вілкула, Вадима Новинського і Нестора Шуфрича).
      • "Ми зберегли Україну. Ми створили армію, яка звільнила дві третини окупованого Донбасу, яку Росія захопила навесні 2014 року"...
      • "Ми зіскочили з російської газової голки, на якій сиділи президенти, прем'єри..." Ми виграли справу у Стокгольмському суді, "Газпром" має повністю нам виплатити 4,6 млрд доларів.
      • Уникнути дефолту – це теж наше досягнення.
      • Інвестиційна привабливість. "Іноземні інвестори нарешті вірять в перспективу України і створюють тут робочі місця. На наш ринок один за одним виходять кілька всесвітніх торгових брендів. Напевно, в передчутті зростання купівельної спроможності України".

      Головні виклики

      • "Ситуація всередині і навколо країни точно не така драматична, як у 2014 році". Однак, не вдалося завершити війну і відновити територіальну цілісність України.
      • "Ми втратили 20% промислового потенціалу України, що спровокувало ефект доміно для всієї економіки країни". Це спричинило глибоку соціальну кризу. Порошенко стверджує, що "ми вистояли й відновили зростання, однак, більшість українців поки що не відчули покращення добробуту".
      • "Серйозних масштабів набула еміграція". Щоправда, Порошенко стверджує, що з цим викликом мають справу усі країни східноєвропейської Європи.
      • Серйозна проблема – популізм.
      • "Ворог прийшов сюди не по Крим і не по Донбас, він прийшов про всю Україну".
      • Антикорупційні органи, в які "вклали чималі фінансові ресурси платників податків", наразі не працюють належним чином.
      • Вибори-2019 – Порошенко вбачає ознаки реваншу та авторитаризму (нагадаємо, навесні відбудуться вибори президента, восени – парламентські).

      Плани та обіцянки

      • Розробка та закупівля сучасного високоточного ракетного озброєння, бронетанкової техніки, іншого озброєння. Оновлення озброєнь відбувається на основі стратегії імпортозаміщення, "в якій ми втратили тотальну залежності від поставок з Росії".
      • Нарощування оборони української частини акваторії та узбережжя Азовського моря.
      • Досягнення повної сумісності з арміями країн-членів НАТО.
      • Використовувати дипломатично-політичні шляхи у поверненні Донбасу, але не виключати силового варіанту. "Звичайно, у нас має бути подібна опція, бо всяка армія готова до будь-яких сценаріїв. В України є право на самооборону згідно із статтею 51 Статуту ООН".
      • Порошенко на Парламентській Асамблеї ООН підніме питання про введення миротворців ООН на всю територію окупованого Донбасу, включаючи їх вихід на держкордон з РФ.
      • Грошове забезпечення для військових має бути збільшено не менш ніж на 37%. У жовтні здадуть в експлуатацію нові гуртожитки для контрактників – 184 приміщення для 23 тисяч контрактників.
      • Інтеграція України до цифрового спільного ринку енергетичного союзу та поглиблене співробітництво у митній сфері.
      • Послідовна протидія спробам послабити санкційний тиск на Росію. Порошенко переконує, що зняття санкцій щодо Російської Федерації не буде, але ризик їх пом'якшення є.
      • Порошенко заявив, що підтримує ідею законопроекту про реєстрацію агентів впливу держави-агресора. "В Україні все ще діє мережа російської агентури, яка бере під контроль медіа, плодить "незалежні" громадські організації. Вони незалежні від України, але підконтрольні Кремлю, і розпалюють антиукраїнські, антиєвропейські і антиамериканські настрої".
      • Скасування депутатської недоторканності. Порошенко наполягає, щоб за відповідні зміни до Конституції депутати проголосували невідкладно. Якщо закон приймуть, норма почне діяти з наступного скликання, з чинних депутатів не знімуть недоторканність.
      • Порошенко очікує на прийняття законопроектів про податок на виведений капітал, "який підтримує українського виробника". Крім того, президент наголосив на важливості законопроекту про Національне бюро фінансової безпеки, який депутати "поклали під сукно, тому що він нібито збільшує повноваження президента".
      • Порошенко пообіцяв державний захист прав священнослужителів і вірян УПЦ Московського патріархату, які захочуть перейти в Єдину помісну православну церкву.

      Що таке щорічне послання Президента України?Щороку Президент України звертається до народу з трибуни Верховної Ради зі щорічним посланням. Він аналізує, чого вдалося досягти країні за рік і на що орієнтуватися наступного року. Наприклад, у 2017-му році Петро Порошенко відзначив позитив від Угоди про асоціацію України та ЄС, а також зарахував до здобутків країни безвізовий режим. Серед планів президент назвав боротьбу з корупцією (зокрема, створення Антикорупційного суду), нарощення озброєнь, європейський та євроатлантичний курс України, а також надання автокефалії Українській православній церкві.

      Щорічне послання Петра Порошенка: дивіться відео онлайн-трансляції

      Біля Верховної Ради спалахнули сутички

      У четвер, 20 вересня, під будівлею Верховної Ради мітингують кількасот людей з прапорами "Національного корпусу" та "ВО "Свобода", а також члени "Нацдружин". У якийсь момент між низкою мітингувальників та правоохоронцями спалахнули сутички.

      Читайте також: Армія має бути готова до силового сценарію визволення Донбасу, – Порошенко

      Двоє прихильників "Нацкорпусу", які роздавали листівки, перелізли через огорожу території Верховної Ради. Поліція спробувала їх відтіснити, проте активісти чинили опір. Вони намагалися прорвати кордон правоохоронців, тож спалахнула сутичка.

      Сутички Рада
      Сутички під Верховною Радою//Фото: РБК-Україна

      Внаслідок сутичок один з правоохоронців зазнав поранення. Ймовірно, він постраждав через петарду, яку кинули мітингувальники. Правоохоронцю оперативно надали допомогу на місці.

      Сутички Верховна Рада
      Поранено правоохоронця

      До слова, активісти також прийшли з димовими шашками і розпорошили рожевий дим.

      Сутички під парламентом
      Під парламентом випустили рожевий дим//Фото: РБК-Україна

      За словами деяких учасників протесту, вони виступають за мораторій на видачу іноземних учасників конфлікту на Донбасі іншим державам. Окрім того, мітингувальники вимагають, щоб Верховна Рада схвалила законопроект №3433 авторства нардепів Андрія Білецького, Олега Петренка та Ігоря Луценка, який стосується спрощеної процедури отримання українського громадянства для бійців-іноземців та міграційної амністії. Так, активісти вигукували: "Паспорт добровольцям".

      Учасники мітингу також закликали ухвалити законопроект №8035, яким пропонується збільшити фінансування програми лікування важкохворих за кордоном на 300 мільйонів гривень. Учасники акції кричали: "Ми хочемо жити!".

      Зазначимо, що з будівлі парламенту нікого не випускають і всі входи оточені правохоронцями.

      Сутички під парламентом
      Мітинг під парламентом//Фото: РБК-Україна

      Дивіться онлайн-трансляцію подій біля Верховної Ради:

       

      Внаслідок сутичок під Верховною Радою України, постраждали 4 людей. Це 2 правоохоронців і 2 мітингувальників.

      Водночас у поліції сповістили, що постраждалий у сутичках правоохоронець отримав травму не внаслідок вибуху петарди, а тому що зачепився за металеве огородження.

      Учасники акції кинули петарду. Ніхто не постраждав. Під час забезпечення правопорядку співробітник поліції, зачепившись за металеве огородження, отримав травму ноги,
      – мовиться у повідомленні на сайті Нацполіції.

      Рада звільнила ЦВК

      Депутати Верховної Ради підтримали постанову про звільнення з посади 13 членів Центральної виборчої комісії, термін повноважень яких закінчився.

      Читайте також: Порошенко дав просту пораду, як вирішити проблему дефіциту робочої сили

      За відповідний проект постанови №4789-д в цілому проголосувало 278 народних депутатів.

      Таким чином депутати звільнили із займаних посад 13 членів Центрвиборчому, термін повноважень яких давно збіг.

      Серед них голова ЦВК Михайло Охендовський, його заступники Андрій Магера, Жанна Усенко-Чорна, а також члени ЦВК: Тетяна Лукаш, Тамара Астахова, Юрій Данилевський, Ігор Жиденко, Олександра Осадчук, Броніслав Райковський, Олександр Чупахін, Юлія Швець, Олександр Шелестов та Валерій Шелудько.

      Водночас Олег Діденко та Катерина Махніцька продовжують виконувати обов'язки членів ЦВК, оскільки термін їхніх повноважень ще не закінчився.

      Нагадаємо, 18 вересня депутати Верховної Ради проголосували за розширення складу Центральної виборчої комісії в Україні з 15 до 17 членів. 20 вересня після підписання ухваленого закону Президентом Порошенком він вступив в силу.

      Згодом Верховна Рада на пленарному засіданні затвердила новий склад Центральної виборчої комісії у складі 14 осіб. Так, за кожного члена нардепи проводили окреме голосування.

      Після голосування спікер парламенту Андрій Парубій озвучив імена всіх членів оновленого складу ЦВК.

      Згідно з регламентом, я маю оголосити прізвища призначених членів Центральної виборчої комісії. Басалаєва Алла Валентинівна, Бернацька Наталія Ілларіонівна, Вербенський Михайло Георгійович, Євстігнєєв Андрій Сергійович, Єфремова Ірина Олексіївна, Желтова Ольга Миколаївна, Конопольский Олег Миколайович, Кущова Світлана, Лотюк Ольга, Плукар Віталій, Радченко Євген, Сліпачук Тетяна, Шипілов Леонтій, Юзькова Тетяна,
      – оголосив Парубій.

      Так, за призначення до складу ЦВК Алли Басалаєвої від "Відродження" проголосували 280 народних депутатів;

      За першого заступника міністра юстиції України Наталію Бернацьку від "Народного фронту" – 307;

      За директора департаменту аналітичної роботи МВС Михайла Вербенського від "Блоку Петра Порошенка" – 286;

      За Андрія Євстігнєєвва від "Батьківщини" – 309;

      За нардепа з фракції "Народний фронт" Ірину Єфремову –307;

      За заступника керівника секретаріату парламентського комітету з питань правової політики і правосуддя Ольгу Желтову від БПП – 305;

      За Олега Конопольського від БПП – 288;

      За Світлану Кущову від БПП – 306;

      За Ольгу Лотюк від БПП – 296;

      За Віталія Плукара від БПП – 302;

      За Євгена Радченка від "Самопомочі" –289;

      За Тетяну Сліпачук від "Волі народу" – 317;

      За Леонтія Шипілова від "Народного фронту" – 308;

      За народного депутата з фракції "Радикальної партії" Тетяну Юзькову – 307.

      Керівник парламентського комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич під час обговорення питання про призначення нового складу ЦВК зазначив, що новообрані члени Комісії зможуть приступити до виконання своїх обов'язків не відразу, оскільки їм потрібен час для звільнення з посад, які вони займали до обрання членами ЦВК, як того вимагає закон.

      Що таке ЦВК?Центральна виборча комісія України – постійний колегіальний державний орган, який наділений повноваженнями щодо організації підготовки, проведення виборів президента, народних депутатів, депутатів Верховної Ради АР Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, голів громад, організації всеукраїнського і місцевих референдумів у порядку та в межах, встановлених законами України.

      Нові санкції Вашингтона проти Кремля

      У Сполучених Штатах Америки запровадили персональні санкції проти 33 фізичних та юридичних осіб із Росії. Усі вони пов'язані із розвідкою та оборонним комплексом.

      Офіційний представник Державного департаменту США під час спеціального телефонного брифінгу заявив, що частина цього додаткового списку стосується російського оборонного сектору.

      Основна частина сьогоднішнього додаткового списку стосується осіб, діяльність яких пов'язується з розвідувальним сектором Росії,
      – наголосив представник Держдепу.

      За його словами, санкції пов'язані, зокрема, з втручанням Росії у вибори в США, а також Актом протидії противникам Америки через санкції.

      Як писав 24 канал, президент США Дональд Трамп підписав указ, який впорядковує режим застосування вже існуючих санкцій щодо Кремля. У супровідному листі сказано, що документ спрямований на суворе дотримання антиросійських санкцій.

      Нагадаємо, 21 серпня Сполучені Штати розширили санкції проти Росії через її вороже кібервтручання, а 27 серпня набрав чинності ще один пакет санкцій США проти Росії.

      Що таке "іноземне втручання" у вибори в США?
      Підставою для так званого "російського розслідування" стала кібератака на Національний комітет Демократичної партії США, внаслідок якої у відкритий доступ потрапили тисячі листів працівників штабу Гілларі Клінтон – кандидатки на пост президента США від Демократичної партії на виборах 2016.

      Розвідка США з'ясувала, що злом здійснили два угруповання російських хакерів – Cozy Bear і Fancy Bear. Приводом для розширення "російського розслідування" стало досьє на чинного президента США, зібране колишнім офіцером британської розвідки Крістофером Стілом впродовж 2015-2016 років, та викриття численних контактів членів передвиборчого штабу Дональда Трампа із російськими чиновниками.

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук