Депутат заявив, що це політичні репресії і нагадав, що суд тоді не висунув йому жодних звинувачень, а ПАРЄ визнала заарештованих учасників акції політв’язнями.
”2003 року була резолюція ПАРЄ, яка визнала існування в Україні політв’язнів, ґрунтуючись на тому, що покарання за події 9 березня не відповідає вчиненим діям, бо навіть злочинами вони не були оцінені ПАРЄ”, - каже народний депутат, фракція "БЮТ-Батьківщина" Андрій Шкіль.
Генпрокурор Віктор Пшонка нічого з цього приводу сказати не зміг, але пообіцяв відповісти на всі запитання згодом.
”Не пізніше 23 грудня відбудеться колегія, розширена колегія генпрокуратури України, і я готовий буду відповісти на всі ваші запитання, які у вас будуть на той час”, - каже генеральний прокурор України Віктор Пшонка.
Тим часом, колишні учасники акції "Україна без Кучми" сьогодні на Майдані ствякували її 10-річчя. Колега Шкіля - Олесь Доній - каже, що теж у передчутті повістки з прокуратури. Мовляв, є за що.
”Перше наметове містечко на площі Жовтневої революції , тоді ще не Майдан Незалежності, придумав особисто я, і я був один з трьох співголів акції на цьому майдані, тобто, ми розбивали тут намети, ми перекривали рух транспорту, проводили демонстрації і абсолютно буде недивно якщо вони нас захочуть засудити за це”, - каже народний депутат України Олесь Доній.
Ігор Мазур за "Україну без Кучми" відсидів 3 роки. Каже - тепер його просять виступити свідком у справі Шкіля.
”Я кажу, я по цій справі був обвинуваченим, і я вже своє покарання три роки за гратами за нього відбув. "Ну,але ще ви може були свідком інших подій". Кажу:є матеріали справи, дивіться там все є. От,але ми хочемо з вами зустрітися. Я кажу, я не бачу сенсу в цьому і поклав трубку”, - каже співорганізатор акції "Україна без Кучми" Ігор Мазур.
Організатори акції принесли на ювілей 2 тортики, 10-тиметровий прапор і ... намет. Правда, розкласти його міліція не дозволила.
Нагадаємо, 15 грудня 2000 року розпочалась громадська акція протесту “Україна без Кучми”. Її кульмінацією стали події 9 березня 2001 року, коли біля Адміністрації Президента опозиція зіткнулася з міліцією.
Серед затриманих виявився тодішній лідер УНА-УНСО Андрій Шкіль. Десятьох осіб звинуватили в організації масових безладів і засудили до ув'язнення від 2,5 до 3,5 років.