З персоною Путіна пов’язують не одне політичне вбивство. З його наказу, імовірно, були вбиті політичні і громадські діячі, які стояли на його шляху.
Анатолій Собчак
У ніч з 19 на 20 лютого 2000 року в Свєтлогорську за загадкових умов помер російський політичний діяч, перший демократично обраний мер Санкт-Петербурга, один із співавторів Конституції РФ, політичний наставник Володимира Путіна.
За офіційними даними, смерть батька теперішньої російської опозиціонерки Ксенії Собчак настала внаслідок гострої серцевої недостатності. Прокуратура навіть порушила справу за фактом убивства, але її закрили.
У вбивстві Собчака підозрюють самого Володимира Путіна.
Я сьогодні очолюю державу і тому не можу дозволити собі висловлюватися різко, але я скажу вам свою думку в узагальненому вигляді. Я вважаю, що це не просто смерть, я вважаю, що це загибель. І це, звичайно, результат цькування. Він не вмів пристосовуватися, і це стало однією з причин того, що ми ховаємо його сьогодні,
— сказав Путін про смерть Собчака.
Анна Політковська
7 жовтня 2006, у день народження Путіна, була вбита російська журналістка українського походження Анна Політковська. Кривава розправа відбулася у під’їзді будинку журналістки.
Як офіційними даними, коли Політковська входила в ліфт, "невідомий у темному одязі" вистрілив їй один раз у груди, після чого зробив три постріли в голову. Тіло Політковської знайшла сусідка.
Цього ж дня увечері перед будинком зібралися родичі, друзі й колеги журналістки.
Більшість переконана, що вбивство Анни носило політичний характер.
Вона викривала насильство й захищала жертв цього насильства,
— вважає правозахисниця Людмила Алексєєва.
Вона займалася Бесланом, вона займалася "норд-Остом", вона займалася корупцією й Чечнею — тут і треба шукати мотиви,
— сказав депутат Державної думи Володимир Рижков.
За півтори години до смерті Політковська розповіла в інтерв'ю "Кавказькому вузлу" про журналістське розслідування фактів вимагання в Чечні у зв'язку з масштабним будівництвом, розгорнутим останнім часом у республіці, і очікуваним висуванням Рамзана Кадирова у президенти Чеченської республіки.
Інтернет-сайт "Нової газети", де працювала журналістка, вважає, що вбивство Анни — це помста чеченського прем'єр-міністра Рамзана Кадирова.
Олександр Литвиненко
23 листопада 2006 року у Лондоні від страшної променевої хвороби помер працівник радянських і російських спецслужб (1988—1999), а згодом політичний емігрант, опонент уряду Путіна Олександр Литвиненко.
У 1998 році на прес-конференції з групою співробітників публічно заявив, що начальство наказало їм убити Бориса Березовського.
У 2000 році, після низки порушених стосовно нього кримінальних справ, втік з сім'єю до Великобританії, тут йому надали політичний притулок.
Литвиненко був співавтором книги "ФСБ підриває Росію" і автором "Луб' янського злочинного угруповання". У цих книжках він звинувачує спецслужби Росії в організації вибухів житлових будинків у Росії 1999 року та інших терактах, метою яких, на його думку, був прихід до влади Володимира Путіна.
Вважається, що опозиціонера вбили, зокрема, через звинувачення на адресу Кремля в організації вибухів житлових будинків у Росії в 1999 році для розв'язання війни проти Чечні. Також звинувачень Путіна у педофілії та вбивстві Політковської.
Борис Березовський
23 березня 2013 року у Лондоні на 67 році життя російського олігарха та політика Бориса Березовського знайшли мертвим у ванні його ж будинку.
В оточенні Березовського частина людей повірила у версію самогубства. Саме із такою думкою погодився також керівник московської колегії адвокатів "Олександр Добровинський і партнери".
Щойно зателефонували з Лондона: Борис Абрамович Березовський наклав на себе руки, — прокоментував Добровинський.
Однак британська поліція назвала причину смерті Березовського "незрозумілою".
У суспільстві не виключають думку про вбивство Березовського на замовлення Путіна. Адже вбивство 23 березня 2013 — це друга відома спроба вбити олігарха. Попередня була 18 липня 2007 року.
У 1996-1997 роках Борис Березовський займав посаду заступника секретаря Радбезу Росії, з 1998-го по 1999-й - виконавчого секретаря СНД. Після цього він до 2000 року був депутатом Державної Думи.
З цього ж часу починається його життя в еміграції у Великобританії, звідки Березовський активно критикував Володимира Путіна та його політику. У Росії його звинувачували в шахрайстві, відмиванні грошей, спробі насильницького захоплення влади та заочно засудили до тюремного ув'язнення.
Причетність Березовського до фінансування деяких українських політиків набула великого розголосу в Україні.
Валерія Новодворська
Проукраїнський політик Росії, громадський діяч та відеоблогер Валерія Новодворська на 65-му році життя померла через загострення хронічної хвороби. У дуже важкому стані її привезли в одну з московських лікарень в суботу вранці — лікарям врятувати не вдалося.
Імовірно, Новодворська померла власною сметрю. Однак, її вбивали усе життя. Починаю з радянської влади і закінчуючи режимом Путіна.
Опозиціонерка безстрашно критикувала політику Путіна, підтримувала Євромайдан, не визнавала анексію Криму і закликала зупинити протистояння на Донбасі.
Борис Нємцов
Ввечері 27 лютого у центрі Москви застрелили російського опозиціонера Бориса Нємцова.
Слідчі РФ у справі про вбивство російського опозиціонера Бориса Нємцова розглядають як версії злочину політичну провокацію, ісламсько-екстремістський слід та навіть внутрішньоукраїнські події.
Світові лідери вражені звісткою про смерть російського опозиціонера. Так, Президент Литви Даля Грибаускайте написала, що смерть Бориса Нємцова штовхає Росію у морок терору проти власних людей. Барак Обама засуджує брутальне убивство, закликає до його прозорого розслідування та з теплотою згадує знайомство із Нємцовим у 2009.
Путін відреагував на вбивство Нємцова.
Путін зазначив, що це жорстоке вбивство має всі ознаки замовного і носить виключно провокаційний характер,
— заявив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков.
Вічна пам'ять.