Наприклад, в "Софії Київській" через глибинні фундаменти нових навколишніх будівель та підземні паркінги ускладнилася гідрологічна ситуація. Найближчим часом пам'ятник XI століття підтоплять ґрунтові води.
“До того моменту, коли почнуть підмокати ці несучі ґрунти, залишилося півтора чи 2,5 метри. Враховуючи той факт, що за останні 5 років рівень ґрунтових вод на території Софії піднявся майже на 3 метри, то ми розуміємо, що півтора метри - це дуже мало”, - каже координатор громадської ініціативи "Кияни проти руйнації Києва" Ірина Нікіфорова.
Складнішою ситуація є у Києво-Печерській Лаврі. Заповідник розташований у зсувонебезпечній зоні. Об'єктами культурної спадщини занепокоїлись в ЮНЕСКО. Світова організація кілька разів надсилала свої рекомендації, втім, держава їх продовжує ігнорувати, - нарікають спеціалісти.
“Світова спільнота вже не перший рік робить наголос на тому, що держава погано управляє об'єктами всесвітньої культурної спадщини. Про це йшлося кілька разів в резолюції 33-ї сесії. Там зазначено: немає єдиного плану управління, немає єдиного координуючого органу. Заповідники позбавлені всіх прав щодо управління своїми об'єктами”, - каже голова всеукраїнської асоціації музеїв і заповідників Сергій Кролевець.
Нагадаємо, торік Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО зняв з розгляду питання про внесення Софійського собору та Києво-Печерської Лаври до списку об'єктів підвищеного ризику. Тоді комітет повірив обіцянкам української сторони про введення мораторію на забудову буферних зон історичних пам'яток.