Хронологія подій
У квітні 2016 року за лічені дні відбулося падіння банку "Хрещатик". Ще 1 квітня він працював у штатному режимі, а вже 2-3 квітня з банку поспіхом почали виводити активи.
Читайте також: Що загрожує вкладникам і кредиторам збанкрутілих банків України
Нацбанк 4 квітня побачив масові сумнівні операції та визнав банк проблемним, а на наступний день він став вже неплатоспроможним. Цей статус означає, що банк став банкрутом. До його управління ввели тимчасову адміністрацію, а вкладникам фінансової установи залишалося розраховувати на повернення своїх депозитів лише через Фонд гарантування.
На причини падіння банку "Хрещатик" вказувало те, що його свідомо спустошували, виводячи кошти на фірми, які були пов'язані із власниками компанії.
Черга до банку "Хрещатик", щоб забрати вкладення
Кому належав банк
Банк "Хрещатик" на 37% належав столичному мільйонеру та бізнесмену – Андрію Іванову. 24% перебувало у власності українця з австрійським паспортом – Миколи Солдатенка та 25% – КМДА.
Андрій Іванов
"Хрещатик" мав велику довіру киян. Він вважався стабільним банком, адже в ньому обслуговувалися усі комунальні підприємства міста, видавали пенсії, без комісій приймали комунальні платежі, виробляли "Картку киянина". Банкрутство "Хрещатика" в першу чергу вдарило по пенсіонерах, які мали там заощадження.
Проте КМДА та її підприємства не постраждали. "Київпастранс", "Київхліб" та решта підприємств, які контрольовані мерією, вчасно вивели свої активи. Це означає, що доля банку була визначена, а умисне доведення до банкрутства може розглядатися, як кримінальний злочин.
Виплати вкладникам
З 2016 року Фонд гарантування розбирався зі схемами та намагався розрахуватися із вкладниками та кредиторами "Хрещатику". У 2019 році людям виплатити 2,8 мільярда гривень.
Виплати із Фонду гарантування здійснюються шляхом інших учасників банківського ринку, тобто із загальної каси. Фонд мав би реалізувати активи збанкрутілого банку та роздати його коштом компенсації усім кредиторам. Але ідеальна картинка це не про український банківський ринок.
Якщо банк "Хрещатик" спустошували навмисно, то робили усе можливе, щоб не лишити кредиторам анічогісінько. Схеми були відкатаними, бо видавались кредити на фірми-одноденки, купувалися цінні папери, які насправді не мали жодної вартості.
У Фонді нарахували таких махінацій щонайменше на 3,3 мільярда гривень через бізнесмена Василя Хмельницького та екс-власника "Хрещатику" Андрія Іванова. А ще десь на два мільярди гривень банк накупив сміттєвих цінних паперів, за якими насправді нічого нема.
Василь Хмельницький
Судове рішення
З боку екс-акціонерів до суду посипались позови проти НБУ. Стверджуючи, що ті вчинили неправильно, оголосивши банк неплатоспроможним.
Рішенням шостого апеляційного адміністративного суду було скасовано постанову НБУ про відкликання банківської ліцензії. Суд зобов'язав Нацбанк повернути "Хрещатик" на ринок із ліцензією та зі свідоцтвом учасника Фонду гарантування.
У виграші опинилися власники та топ-менеджери банку. Для них це найкращий сценарій розвитку подій. Якщо банк дійсний, то ніхто не має права розслідувати махінації у ньому. Суд встановив, що НБУ не дав можливості "Хрещатику" розправити крила, тому сам винний, що забрав ліцензію. Звісно, що це рішення оскаржуватиметься у Верховному суді й чим це завершиться невідомо.
Читайте також: Зрікається мільйонних активів: чим здивувала нова декларація ректора КПІ
За збанкрутілий банк розплачувалися кредитори, а екс-власники "Хрещатику" не відповіли за свої дії, а лишились при своїх грошах й матимуть право вимагати компенсації.