У 1970 році Музею Другої світової війни стало тісно в будівлі Кловського палацу. Місцем, де задумали створити цілий меморіальний комплекс із центральним монументом, стали схили на правому берез Дніпра. Так звані Печерські пагорби. Втілювати в життя ідею меморіального комплексу доручили скульптору Євгену Вучетичу. Він уже мав досвід масштабних проектів. Чого лише варта його гігантська статуя на Мамаєвому кургані у Волгограді.
Читайте також: Згадати Все. Тачка, дачка і собачка
Були варіанти і з дитиною на руках, і золотим напиленням, і з лавровим вінком, але ескізи Вучетича так і залишились ескізами. У 1974 році, коли його не стало, за справу взявся український скульптор, народний художник Василь Бородай. 90-метрова статуя, як її задумував Вучетич, перетворилась на 62-метрову, плюс 40 метрів п’єдестал, і ще майже 20 метрів в глибину.
Існує міф про те, що меч, який в руках тримає "Батьківщина-Мати" вкоротили за проханням тодішнього настоятеля Києво-Печерської Лаври. Буцімто так статуя вища за велику лаврську дзвіницю. Так, меч і справді зменшили. За задумом, він мав бути на третину довшим, але обрізали його дещо з інших міркувань.
Меч вкоротили через те, що за законодавством, звісно, якщо це можна так назвати, довгий меч символізує ворожість та агресівність. В той же час короткий меч, на кшталт римського, символізує захист,
– зазначив головний інженер "УкрНДІпроектсталь-конструкція" Володимир Пасічнюк.
Конструкція меча цікава ще й тим, що там встановлено пристрій, який гасить коливання. Перед тим, як конструювати повноцінну скульптуру, були виготовлені дві моделі, що пройшли тестування в Москві – в Центральному аерогідродинамічному інституті. До цього в Союзі та й у світі не зводили подібних конструкцій. Тому сама статуя стала унікальною з інженерної точки зору.
Про цікаві інженерні рішення, які намагалися втілити конструктори та як могла виглядати "Батьківщина-Мати" – дивіться у програмі.