Місто колись називалось Фор Руаяль, що у перекладі означає королівський форт. Нову назву столиці Мартініки дали під час правління Наполеона Третього у 1848 році. Фор де Франс водночас і туристичне, і ділове місто.

Місцеві пейзажі своєю красою приваблюють мільйони мандрівників з усього світу. Саме туристичній галузі країна і завдячує своїм економічним розвитком.
Флора на Мартініці - надзвичайно багата. Це без перебільшення один з головних козирів острова. Пальми, червоне та трояндове дерева, мангрові зарості… Тож не дивно, що Мартініку здавна називають островом квітів.

Дерево Равенала ще називають деревом мандрівників. Таке ім’я воно отримало тому, що туристи, які заблукали, можуть розрізати дерево і поживитися його соком.

За два кілометри від берега моря - скеля Діамант. Її висота - 177 метрів. Цю скелю ще називають Дивом Мартініки. Вона відгравала стратегічну роль у франко-англійських війнах. Заволодівши нею, військові могли контролювати протоку Сент-Люсі.

Нині ж це - найкраще місце для дайвінгу на Мартініці. Підводний світ тут - дуже багатий. У морі пірнальники досі знаходять залишки від морських боїв флоту Наполеона і англійських кораблів. А ще Мартініка може похизуватися неперевершеним ромом. Його місцеві умільці виготовляють із цукрової тростини.

Виготовлення рому на Мартініці - це справжня індустрія. Цукрову тростину очищують, під пресом витискають сік. Потім рідину проціджують, фільтрують та ферментують. Через два дні запускають у дію самогонний апарат. Наша вам порада: під час подорожі на Мартініку, не зловживайте місцевим ромом. Він має 50 градусів і хильнувши зайвого, можете забути, що потрібно повертатись додому.