У Одесі прокурор південного регіону Павло Богуцький заявив, що зараз відкрито 50 кримінальних справ про дизертирство, ухилення від військової служби, самовільне залишення зони бойових дій. Можливо, для мирної України ця ситуація не була б вартою уваги, але оскільки зараз країна знаходиться у стані війни, то як розрізнити де солдат не хоче воювати, а де не може?
На це питання відповів генерал армії, колишній керівник внутрішніх військ, Олександр Кігтенко.
Для цього є прокуратура, яка якраз цим і займається. Військовий прокурор має мати серйозні підстави, щоб звинувачувати у дизертирстві, – сказав він.
А на заяву Петра Порошенка, що трагедія "іловайського котла", пояснюється також й тим, що ті підрозділи, які мали прийти солдатам на допомогу, затрималися на 2 дні, він прокоментував так: "Треба притягнути до відповідальності керівництво АТО чому так сталось, це не припустимо. Й ця фраза це не оправдання, а навпаки обтяжуючі обставини".
Зокрема, було згадано й 51-у бригаду, на яку покладають частину відповідальності за "іловайський котел". Там близько 100 загиблих, десятки зниклих безвісти, полонені, 2-є самогубців, ті хто заарештовані зараз, а також знищена техніка. Та волонтери й родичі намагаються з'ясувати чи справді є злочинцями ті, кому висунили звинувачення й яка міра відповідальності керівництва.
Саме 51-а бригада отримала удар у спину під Волновахою. Близько 20 військових розстріляли бойовики. Коли відсторонили командира Володимира Яцківа, залишилось багато невдоволених й підрозділи розділили між різними командуваннями й розпочався хаос.
Керували нами і Оперативне командування "Південь" , і ОК "Північ", нами закривали всі прогалини. Й зараз, коли говорять про 51-у бригаду, полонені є усюди, – розповів боєць 51 бригади Ілля.
Зараз частину утримують у Запоріжжі. Їм закидають зраду через перехід російського кордону, 9-х засудили за дизертирство у Старобільську. Волиняни вважають, що саме на командуванні лежить провина за таку кількість полонених і вбитих бійців, а також за моральний стан тих, хто повернувся.
Громадський рух, утворений з рідних та волонтерів, вважає – тилові генерали не мають права судити тих, хто вижив, тим паче, що вони готові повернутися назад.
Я згідний їхати туди й там захищати свої землі, знаючи що моя сім'я в безпеці, – каже Ілля.
Враховуючи дану ситуацію, стосовно звинувачень у дизертирстві, раніше давали можливість таким бійцям повернутись назад й підтвердити, що це була випадковість. Але генерал запевнив: "Я не думаю, що ми будемо створювати штрафбати в сучасній українській армії, бо це пережиток, від якого потрібно відмовитись взагалі".
Також на патріотизмі пішли воювати й воюють на Сході добровольці. Без них неможливо утримувати фронт, але вони не були готові до того, щоб вести ближній бій. Добровольці, в основному, вчаться вже в процесі бойових дій.
Напевно найбільше тривоги в очікуванні, а коли активна фаза, то місця для страху немає, просто береш й робиш, а з часом робиш це якісно. Наприклад, ведеш вже прицільний вогонь, а не виглядуєш одним оком, – розповів боєць 11-го БТрО Назар Лосюк.
По специфіці, батальйони територіальної оборони призначені для інших дій, й ці дії не відповідають тим, які їх спонукають виконувати.