Заяву в поліцію пізніше подала мати дівчини. Невдовзі правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про зґвалтування. Про міфи щодо сексуального насильства – далі у блозі.

До теми У Кривому Розі вчитель зґвалтував дівчину на випускному, – журналістка

Як можуть покарати вчителя

Усі деталі справи у Кривому Розі тепер має з'ясувати слідство і важливо, аби правоохоронні органи у своїй роботі орієнтувалися не на стереотипи й чутки, а на реальні факти й об'єктивну реальність.

У разі доведення провини, хореографу загрожує до 12 років ув'язнення. Утім запобіжний захід чоловіку вирішили поки не обирати.

З огляду на цю історію нам важливо з'ясувати, як відрізнити розпізнати справжнє зґвалтування, і які міфи навколо цього і досі існують.

Відсутність слова "ні" – не означає згода

Почнімо з основ. Добровільна згода всіх сторін – це єдиний спосіб відрізнити зґвалтування від бажаного статевого акту.

Короткі спідниці, алкоголь, голосний сміх, минуле людини або навіть ваш шлюб – ніколи не свідчать про згоду.

Також, відсутність слова "ні" ще не означає "так". Тільки озвучена добровільна згода означає "так". Може бути безліч причин, через які людина не може сказати "ні":

  • страх;
  • невпевненість;
  • пережите раніше насилля.

Це лише деякі із причин.

Варто прочитати Відповідальність за домашнє насильство: які зміни ухвалили депутати

Людина може заціпеніти

Окрім того, різні люди по-різному реагують на сексуальне насильство. Деякі з них можуть буквально заціпеніти. Це пов'язано з наявністю 3 рефлекторних реакцій на небезпеку:

  • бий – коли людина стає агресивною у стані стресу;
  • біжи – коли тікає від небезпеки;
  • заціпеній – коли перестає реагувати будь-як.

Сама людина на ці реакції не може повпливати ніяк. При чому в різний час одна і та ж людина може реагувати по-різному. Тут варто пам'ятати й те, що мовчання – не знак згоди.

Побачення – не згода на секс

Побачення, запрошення додому, або навіть попередні сексуальні відносини не можуть тлумачитися як згода на секс саме цього разу. Потрібно мати впевненість у згоді у кожному конкретному випадку.

Шлюб – це не безлімітний абонемент на секс

Навіть у чоловіка або дружини необхідно питати згоди, а статевий акт під примусом буде вважатися зґвалтуванням. У питаннях, а хто ж винний і чи могли, приміром, насильника спровокувати, що часто обговорюється в нашому суспільстві, я можу сказати однозначно.

Як людина одягається, скільки алкоголю вона випила, з ким зустрічається, як себе поводить і яким життям живе – в жодному випадку не робить її винною у зґвалтуванні.

Спровокувати на сексуальне насильство – не можна, у зґвалтуванні завжди винна тільки одна людина – та, що вчинила цей злочин.

Великою проблемою є те, що часто постраждалі не заявляють до поліції про зґвалтування. Сором, страх, віктимблеймінг часто стають на заваді цьому.

Що таке віктимблеймінг?

Так називають ситуацію, коли жертву насильства звинувачують у злочині або іншому нещасті, що з ними відбулося. Зазвичай це расистські, сексистські і класистські твердження.

Ті жертви, які все ж вирішили розповісти про злочин, часто роблять це лише через кілька тижнів, місяців, а то й років. Попри це, те, що їм довелося пережити, лишається важливим і вартим розслідування.

Для того, щоб заявити про насильство до поліції, постраждалим доводиться проявити надзвичайну сміливість і силу духу. Постраждалі заслуговують на те, щоб їм повірили. Їх потрібно підтримати й провести ретельне розслідування за фактом заяви.

Цікаво Українець подав до суду на кохану за ляпас та образи: як покарали жінку

Нерідко у нашому суспільстві вважається, що зґвалтування – не "справжній злочин". Також те, що нібито постраждалі заявляють у поліцію тільки тому, що пошкодували, що вступили в сексуальні відносини.

Насправді ні, зґвалтування – це кримінальний злочин через шкоду фізичному і психічному здоров'ю постраждалої людини, а також посягання на її фізичну недоторканність і сексуальну автономність.

Зізнання про зґвалтування – це не помста

Іще одним стереотипом про сексуальне насильство є думка, ніби багато людей безпідставно заявляють про цей злочин з міркувань помсти.

Насправді ж це явище помсти хоч і існує, проте неймовірно рідкісне на практиці. За даними різних досліджень, кількість доведених кривосвідчень варіюється усього в межах 5 відсотків зі 100.

Повага до іншої людини, автономії її тіла — це те, що не можна ігнорувати за будь-яких обставин. Чи хочете ви, щоб до вас, до ваших доньок, онучок, сестер ставились з повагою? Тож, починати потрібно з власного ставлення до себе та інших.

Культура згоди має стати невід'ємною складовою взаємин у нашому суспільстві. Як цього досягнути? Відповідь дуже проста – інтегрувати сексуальну освіту в навчальні програми у школах та університетах.