Восени 2022 року Міноборони уклало договір із компанією ексдепутата Борислава Розенблата про поставку 55 БпЛА HAWK, однак у день дедлайну були готові лише чотири, три з яких – неякісні. Як так сталося з'ясували журналісти Bihus.Info.

Дивіться також Мем і фейк, немає жодної справи, – Резніков знову прокоментував скандал з "яйцями по 17 гривень"

Лише чотири, а нормальний – тільки один

Відомо, що міністерство уклало контракт на 807 мільйонів, з них 650 мільйонів виплатило як аванс. Однак, навіть попри те, що фірмі були виплачена понад половина призначеної суми, їй не вдалося виконати замовлення ні в плані якості, ні в плані кількості. Коли у серпні військові отримали лише чотири із обіцяних 55 комплексів, то жоден із них не функціонував як потрібно. Два не змогли злетіти, в третього – негаразди із камерою, четвертий "зламав собі ніс" під час падіння.

З чого все починалося

У 2016 році тодішній нардеп від "Європейської солідарності" Розенблат створив родинну фірму "Українські авіаційні системи", яка спеціалізувалася на виробництві безпілотників HAWK. Із самого початку фірма викликала сумніви щодо своєї доброчесності. Так, товариство оголосило про успішні випробування цих самих безпілотників, хоча самі результати засекретила. Все б нічого, коли не той факт, що запчастини до цих БпЛА завезли після того, як була зроблена заява про успіх. Ба більше, молдавські партнери Розенблата через деякий час поділилися результатами випробувань цих самих HAWK. Вони виявилися невтішними.

Втім, це не завадило Міноборони укласти договір із компанією. Перші два екземпляри виготовляли цілий рік – за них держава заплатила 6 мільйонів гривень. Влітку 2019 року міністерство замовило ще сім безпілотників по старій ціні, виплативши фірмі понад 30 мільйонів авансу.

А тоді почалися проблеми. У виробника заявили, що комп'ютери і камери до HAWK, які використовувалися раніше, більше не виробляють і потрібні нові. Згідно із військовою бюрократією, якщо щось у зброї змінюється – вона потребує додаткових випробувань. Узгодження випробувань затяглися на місяці – затяглися так, що спливли строки поставки, погоджені в контракті. А далі почалися суди, які тривали три роки. Міноборони вимагало від компанії 10 мільйонів "неустойки", а виробник наполягав на перегляді ціни, адже з новими комплектуючими комплекси начебто вартували набагато більше.

Конфлікт всередині компанії

У березні 2022 року військові дуже потребували будь-якої зброї, а тому забрали зі складів ті самі безпілотники. Негативних відгуків про якість цих комплексів не надійшло.

Тоді ж усередині компанії трапився конфлікт. Розенблат посварився з співвласником компанії та технічним директором Констянтином Пожидаєвим. Той розповідає, що ексдепутат відповідав лише за фінансову частину – він вкладав гроші, а Пожидаєв власне організовував виробництво. Навесні 2022 року посадовець повідомив співвласнику, що є можливість укласти з Міноборони новий договір про поставку 60 комплексів. В обмін на цей контракт фірма мала погодитися підписати документ, що ті самі сім безпілотників, через які три роки судилися, поставлені за старою ціною, тобто піти на поступки Міноборони. Однак Пожидаєв не погодився на цей контракт, оскільки Розенблат зізнався йому, що у новому контракті завищені ціни на 30%.

Поки Пожидаєв перебував за кордоном, старий документ про сім безпілотників підписали. Як каже чоловік, задля цього підробили його підпис. На додачу Пожидаєва ще й звільнили з посади директора. І ось склалося так, що юридичний контроль у компанії лишився за депутатом, а виробничий за – Пожидаєвим.

Згодом Розенблат знову запропонував Пожидаєву велику суму, аби той забезпечив виробництво для виготовлення нової партії безпілотників, після чого можна було б укласти контракт з Міноборони. Той відмовився. Каже, не хотів влізати в кримінальні справи.

Однак Розенблат якимось чином організував те виробництво, і контракт таки уклали. І тут ключове слово – "якимось чином". Бо безпілотники за характеристиками були вже не ті, що раніше. Всі вони – недоопрацьовані, зазначив Пожидаєв.

Позиція Міноборони

Міноборони заявило, що уклали контракт для поставки безпілотників із покращеними характеристиками. Отже, вони цілком знали про те, що виробництво комплексів змінилося. Це й підтвердив сам Розенблат. За його словами, про технічні зміни було вказано у контракті, який підписало Міноборони.

Це означає, що Міноборони знало про те, що фактично підписується на експеримент, на цілком інші безпілотники, про результати випробування яких ще нічого не відомо.

Наразі у міністерстві повідомили, що дедлайн для поставки "запізнілих" комплексів продовжили до жовтня 2023 року.

Сам Розенблат каже, що може поставити лише половину замовлення. Ексдепутат жаліється, що він би міг пришвидшити ці поставки, якби рахунки його компанії не були б заморожені.

Їх заблокували у межах кримінального розслідування, яке вивчає доцільність витрати державних коштів у межах цього контракту.