Однак насправді це фейк – Олександрівське розташоване за 30 кілометрів від позиції українських військових. Жоден дрон на таку відстань прилетіти не зміг би.
Зверніть увагу Російські ЗМІ поширюють фейк про те, що Україна нібито почала наступ на ОРДЛО
ЗСУ скинули вибухівку в Олександрівському: чому це фейк
Олександрівське – селище біля Єнакієво, у глибокому тилу окупантів. Натомість біля Донецька є село Олександрівка.
Як зауважив військово-політичний оглядач Олександр Коваленко у фейсбуці, саме через це низка російських пропагандистських ЗМІ активно почали поширювати фейк про вбиту дитину.
Звісно, акцент у заголовках та текстах їхніх повідомлень був не на Олександрівському, а на Донецьку.
Поширення фейків у Росії – типові приклади / Скриншот з Google
Своїм топографічним кретинізмом вони спробували приховати злочин окупантів, на совісті яких – загибель дитини. Причому не просто приховати, а й організовано в ньому звинуватити ЗСУ. Не виключено, що для подальшого розвитку цієї провокації в рамках ескалації,
– підсумував Коваленко.
Він опублікував у фейсбуці карти з позначками, де насправді розташоване Олександрівське. Яке геть не можна називати "окраїною Донецька".
Окрім того, у коментарях до допису Коваленка опублікований скриншот листування, де один зі співрозмовників чітко вказує, що "дитина загинула від гранати, яку родич тримав удома".
Дописувач зауважив, що певен у цьому, адже особисто знає маму загиблої дитини.
Дитина загинула від гранати, яку тримав у себе її родич / Фото опубліковане під постом Коваленка
Росіяни цинічно використали фото давно померлої дитини
Офіцер ЗСУ і блогер Анатолій Штефан ("Штірліц") у своєму телеграм-каналі звернув увагу на моторошний цинізм у продовженні тиражування цього фейку.
"Смерть дитини – це завжди боляче, чия б вона не була", – зауважив він. Але окупанти не цураються використовувати цей біль у своїй пропаганді.
Це і є суть російської пропаганди. Просто подивіться на скріншоти. Навіть тут вони влаштували танці на фейках та маніпуляції, видавши загиблого хлопчика у 2014 році за сьогоднішню подію,
– обурений офіцер.
Річ у тім, що у дописах пропагандисти використали фото хлопчика, який загинув у липні 2014 року.
Звісно, це далеко не перший факт російської пропаганди, базованої на маніпуляціях та відвертій брехні. Фактів цих за період війни було стільки, що з них можна робити цілий музей.
За загибель людей на окупованих територіях відповідальний окупант
Спікер української делегації в ТКГ і радник глави Офісу Президента Олексій Арестович у фейсбуці також прокоментував ситуацію з поширенням російських фейків про вбитого хлопчика. Він зауважив таке:
- Немає жодної інформації про ім'я та прізвище загиблого.
- Немає й фотографій з місця події.
- Та "невідомо навіть, чи був взагалі якийсь вибух у тому місці в той час".
Арестович припустив, що ця історія – "перевірка нашої реакції перед серйознішими провокаціями".
Тим часом На білоруському ТБ підтримку диктатури Лукашенка пояснили "жебрацтвом" України