Протести у Грузії
Почалося загострення увечері 20 червня. Грузин обурила поведінка російських політиків – депутат Держдуми РФ від Комуністичної партії сів у парламенті на місце спікера і відкрив російською мовою засідання Міжпарламентської асамблеї православ’я.
Люди зажадали від росіян вибачень, однак згодом наполягли на відставці голови парламенту Іраклія Кобахідзе, очільника МВС Георгія Гахарії та керівника Служби безпеки Грузії Вахтанга Гомелаурі. Опісля протестувальники почали штурмувати парламент, натомість поліція застосувала проти них сльозогінний газ і гумові кулі.
Читайте також: Ляпас по обличчю грузинської історії: що пишуть світові ЗМІ про протести у Тбілісі
Наступного дня протести відновилися з новою силою. Багатьох протестувальників затримали, не обійшлося і без сутичок. Простестні настрої досі не вщухають. Одну з вимог провладна партія "Грузинська мрія" вже виконала: голова парламенту Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що піде у відставку. Також голова правлячої партії Грузії пообіцяв провести наступні парламентські вибори за пропорційною системою із нульовим виборчим бар'єром.
У Грузії тривають антиросійські протести
У неділю, 30 червня, сотні тисяч грузин готується вийти на масштабну акцію протесту у Тбілісі. Десятий за ліком мітинг назвали "Маршем Свободи".
"Наші вимоги, такі, як і були. Ми чекаємо, коли звільнять міністра внутрішніх справ, змінять формат виборчої системи та звільнять усіх трьохсот затриманих протестувальників", – сказав лідер опозиційної партії Ґрігол Вашадзе.
Україна одразу ж висловила свою підтримку грузинському народу.
Грузинський народ, так само як і український знає, що таке справжня агресія і знає що таке нести жертви внаслідок російського нападу. Саме тому ми завжди будемо підставляти плече нашим грузинським друзям у будь-якому питанні, яке їх стосуються,
– заявила речниця Міністерства закордонних справ України Катерина Зеленко.
Антиросійські протести у Грузії: дивіться відео
Протести у Молдові
Напружена ситуація у Молдові склалася після парламентських виборів, які відбулися у лютому, а відтоді новообрані депутати не змогли сформувати коаліцію.
Багатотисячні протести у країні почалися 7 червня. Саме тоді був останній день, коли депутати ще мало право сформувати більшість. Люди вийшли на вулиці, щоб не допустити проведення дострокових парламентських виборів.
Читайте також: Україна готова допомогти Молдові купувати газ в обхід Росії
Проте вже наступного дня, 8 червня, проросійська Соціалістична партія і проєвропейський демократичний блок ACUM сформували коаліцію та підписали тимчасову угоду про співпрацю. Тоді ж депутати затвердили тимчасовий склад уряду на чолі з проєвропейською прем'єркою Майєю Санду та прийняли декларацію "Про захоплену державу".
Протести у Молдові
Країни Євросоюзу і США підтримали нових лідерів. А от Україна, на відміну від союзників, публічно зустрілась з представниками обох урядів.
Коли ж остаточна перемога нової влади Молдови стала очевидною, Україна швидко спробувала реабілітуватися за неоднозначну позицію. І вітчизняне МЗС офіційно привітало новозібраний уряд Майї Санду з перемогою.
Тепер ми сподіваємося на співпрацю з сусідами, зокрема, у вирішенні питання Придністров'я на нашому кордоні. Щоправда експерти сумніваються, що це можливо найближчим часом. Адже у складі нової коаліції більшість – проросійських соціалістів.
Тривожні сигнали з боку Молдови вже надійшли зі Стразбурга. Їхня делегація проголосувала за повернення росіян до ПАРЄ. Тож нашим дипломатам слід якнайшвидше шукати точки дотику з сусідом.
Враховуючи агресивність Російської Федерації відносно України і Молдови, то саме тут є дуже багато точок дотику, де треба багато консультуватися, думати, в тому числі з нашими європейськими і американськими партерами,
– наголосив міжнародний експерт Володимир Огризко.
Небайдужість до внутрішніх проблем сусідів – як Молдова – і територіально та ідеологічно наближених держав як Грузія – запорука власної безпеки, стверджують експерти.
Ми маємо діяти так, щоб ніхто не сказав, що ми втручаємося у внутрішні справи іншої держави. Це прерогатива Росії, діяти в контексті так званого старшого брата. Але в нас є, щонайменше, спільний ворог – це Росія. І від цього треба відштовхуватись,
– зазначив міжнародний експерт Євген Магда.
Плацдармом для спільної боротьби з ворогом могла б бути ініціатива Східного Партнерства. Туди під егідою Євросоюзу увійшли Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна.
Читайте також: Чи можуть європейські лідери за спиною України домовитися з Росією: думка експерта
Щоправда, цього року ініціатива занепала і потребує нової стратегії. Не слід також забувати, що керманичем зовнішньої політики все ж залишається президент. А Володимир Зеленський чомусь досі не озвучив чіткої позиції щодо відносин із найближчими партнерами. Зважаючи на політичну нестабільність навколо нас – гаранту варто б поквапитись.