Після того, як волонтери InformNapalm вивчили у соцмережах акаунти фігурантів, яких згадували в першій частині цього розслідування, вони виявили їхнього колегу. Мовиться про бійця миколаївського спецпідрозділу "Беркут" Володимира Дідика.
Читайте также Беркутовцы на службе в милиции Беларуси: фото уличенных екс-бойцов, сбежавших из Украины
Що відомо про ексберкутівця
Дідик народився 1988 року в селі Антонівка, що на Миколаївщині. Він закінчив Миколаївський політехнічний коледж. Вже після демобілізації його прийняли в роту міліції особливого призначення "Беркут" при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області.
Після подій на Майдані у 2014 році він втік з сім'єю в Білорусь. Ймовірно, він служить в ОМОНі Гомельського облвиконкому. Дідика ідентифікували на групових світлинах з колегами з миколаївського "Беркуту".
Дідик з колегами з миколаївського "Беркуту" / Фото InformNapalm
Де виявили його ім'я
На відміну від більшості бійців миколаївського "Беркута", які втекли в Білорусь, Дідик живе не в столиці чи її околицях, а в Гомелі. Його ім'я виявлили в списку громадян, які потребують покращення житлових умов в Залізничному районі цього міста.
Згідно з рішенням районної адміністрації від 6 червня 2017 року, його поставили в загальну чергу.
К теме Награжденые за агрессию в Сирии и Крыму: разоблачили данные моряков ракетного крейсера "Москва"
За допомогою онлайн-сервісу Гомельського облвиконкому можна з'ясувати, що у липні 2020 року ексберкутівець перебував у черзі на житло під номером 14 370. Ця офіційна інформація додатково підтверджує дату народження Дідика.
Умови перебування в черзі на отримання житла передбачають щорічну перевірку, а саме підтвердження статусу в органах місцевого самоврядування за місцем прописки.
Цікаво, що адміністрація Залізничного району Гомеля відкрила для вільного доступу навіть повну адресу проживання колишнього беркутівця в одному з гуртожитків ЖК "Сельмашевське".
Зважаючи на це, щонайменше з 2017 року до недавнього часу Дідик проживав у Залізничному районі Гомеля. Восени 2020 року він вибув із загальної черги. Найбільш ймовірна причина – отримання житла за місцем роботи. Відомо, що після 5 – 7 років служби в ОМОНі, бійці отримують власне житло.
Кого ще вдалося виявити
У лавах мінського ОМОНу виявили ще одного бійця розформованого українського спецпідрозділу "Беркут" – Сергія Кімінчижи. Раніше він служив в окремому батальйоні міліції спеціального призначення (ОБМОП) в Одесі. Це перший беркутівець-одесит, якого виявили серед білоруських міліціонерів.
Кімінчижи народився 4 серпня 1983 року в селі Василівка на Одещині. Після демобілізації його прийняли на службу в БМОП "Беркут" при ГУ МВС України в Одеській області.
Після перемоги Революції Гідності у 2014 році він також втік до Білорусі.
Сергій Кімінчижи / Фото InformNapalm
Режим Олександра Лукашенка надав йому громадянство й прийняв на службу в ОМОН ГУВС Мінського міськвиконкому. Відомо, що одеські беркутівці брали безпосередню участь у подіях 20 лютого 2014 року в Києві. Одного з них навіть поранили на вулиці Інститутській.
Зі службою Кімінчижи в мінському ОМОНі пов'язані відразу кілька випадків затримання і судового переслідування білоруських активістів. У матеріалах адміністративної справи одного з них є протокол-опитування Сергія Кімінчижи.
Читайте также Россия показала нестандартное маскировки: вражеская армия нарушает нормы международного права
Цей документ повністю підтверджує не тільки виявлені під час розслідування ім'я, дату й місце народження фігуранта, а й доказ його служби в Мінському ОМОНі.
Водночас постанова про адміністративне правопорушення щодо іншого активіста не тільки додатково підтверджує службу ексберкутівця Кімінчижи в мінському ОМОНі, але також містить відомості про його посаду і звання.
Згідно з документом, Сергій Кімінчижи – командир групи ОМОН ГУВС Мінміськвиконкому і має звання капітана міліції.
Що стало основним мотивом для втечі
Розібратися у тому, що стало основним мотивом чоловіка для втечі в Білорусь, допоміг акаунт Кімінжи у соціальній мережі, перенасичений інформаційними продуктами російської пропаганди.
Кімінчижи активно поширює дописи не тільки з груп "Антимайдан", "Ввічливі люди, Армія, Росія", а й закликає гвардію України не брати участь у бойових діях на Донбасі, тобто практично не протистояти воєнній агресії Росії.
Пропагандистські дописи на сторінці Кімінжи / Фото InformNapalm
Слідчі органи України мають право розслідувати діяльність Кімінчижи, як представника командного складу одеського підрозділу "Беркут" під час подій навесні 2014 року в Одесі.
Хто був керівником
Слідчі можуть поєднати розслідування діяльності Кімінчижи зі справою його безпосереднього начальника Дмитра Фучеджі. Навесні 2014 року він був заступником начальника Одеської обласної міліції та очолював міліцію громадської безпеки.
Згодом його звільнили через підозру у співпраці з бойовиками "Антимайдану", які 2 травня 2014 року спровокували криваві події в Одесі. Тоді загинуло 48 осіб.
Дмитро Фучеджі / Фото InformNapalm
Ховаючись від слідства, Фучеджі втік на підконтрольну Росії територію так званої "Придністровської Молдавської Республіки". МВС України подало його в розшук, але Росія надала Фучеджі громадянство й відмовила у видачі за запитом української сторони.
Саме підтримка проросійських сил і початок їхньої поразки в Україні могли стати основною причиною того, що Кімінчижи раптово залишив родичів і друзів, зруйнував довгу кар'єру в силових структурах України та втік у чужу йому Білорусь.
К теме Хотели замаскировать: доказательства размещения российской системы "Каста" на Донбассе
Співпраця беркутівців з окупантами в період активної фази гібридної російської агресії проти України була масовою. Особливо це стало помітно в окупованому Криму й на Донбасі.
Водночас на території Білорусі виявили вже 7 колишніх беркутівців. Службу 6 з них документально підтвердили у загонах ОМОН МВС Білорусі. Ця цифра не остаточна – в майбутньому вона значно зросте.