Від Робертс до Тетчер

Маргарет Робертс народилася 1925-го року у сім'ї малого підприємця - власника бакалійної крамниці.

Була студенткою Оксфорду, там вивчала хімію. Як тільки тоді ще міс Робертс поступила в університет, вона приєдналася до Консервативної асоціації, звідки керівники Консервативної партії "приглядали" майбутніх кандидатів на члени парламенту.

Прихильність до поглядів консерваторів дівчині прищепив батько, що окрім бізнесу, був ще й проповідником, а пізніше - мером рідного міста

Після закінчення університету Маргарет повернулася працювати в рідне місто на фабрику, що виробляла пластик. Однак робота їй зовсім не подобалася. Тож коли у 1949-му їй запропонували балотуватися в парламент (дівчина заробила хорошу репутацію в Консервативній асоціації), з радістю погодилася. Дівчині було всього 23 і щоб "прорватися", вона мала побороти досвідченого лейбориста.

Прорватися не вдалося, але в ході передвиборчої кампанії Маргарет зустріла майбутнього чоловіка - і у 1951-му стала Маргарет Тетчер.

Перші кроки політика

Вона стала членом парламенту аж через 10 років, у 1959-му, - довелося зробити перерву на облаштування побуту молодої сім'ї і народження дітей.

Спочатку працювала в Міністерстві пенсій і держстрахування. Згодом в тіньовому уряді була відповідальна за освітній сектор - а коли Консервативна партія таки прийшла до влади, стала міністром освіти в уряді Хіта.

Пізніше Тетчер виграла внутрішні вибори в партії у цього ж Хіта.

На посаді міністра освіти стався перший, доволі негативний дебют Тетчер - вона відмінила безкоштовну видачу молока дітям в школах. За це отримала першу кличку: Margaret Thatcher, milk snatcher (Маргарет Тетчер, крадійка молока).

Прем'єрство довжиною в 11 років

Коли ж стала прем'єром - у 1979-му - то своє найвідоміше прізвисько, Залізна леді, отримала за нещадну критику Радянського Союзу.

За 11 років прем'єрства Тетчер було приватизовано багато державних підприємств, а втручання держави в сферу приватного бізнесу - мінімізовано. Витрати на освіту та охорону здоров'я Тетчер зменшила, аргументуючи це тим, що освіта і медицина мають бути платними. Політика уряду тетчер навіть отримала власну назву - "тетчеризм".

А ще саме за часів правління Тетчер почалася війна між Британією та Аргентиною за Фолклендські острови. Країни не могли домовитися, кому належить територія.

Багато експертів було переконано, що війна не розпочнеться просто тому, що прем'єр-міністром країни була жінка, тобто представниця тої частини людства, що всіляко уникає конфліктів.

Крім того, населення Фолклендів - 3 тисячі. Тож коли Тетчер таки вирішила воювати за острови, чимало міністрів надсилали їй депеші, у яких висловлювалися проти війни за настільки маленьку територію.

Тим не менше війну Тетчер виграла.

До слова, в британській пресі нещодавно депеші були опубліковані, оскільки збіг термін, протягом яких вони мали залишатися секретними. Тож кілька тижнів англомовна преса смакує найцікавіші і найемоційніші цитати з цих документів

Свій пост Маргарет Тетчер покинула в 1990-му, коли, за її словами, погляди партії і особисті погляди зовсім розійшлися. Після Маргарет Тетчер на посаду прийшов Джон Мейджор.

Роки після прем'єрства

У 1992-му королева подарувала Маргарет Тетчер титул баронеси.

У 2003-му році помер чоловік і вірна підтримка екс-прем'єра.

Про Маргарет Тетчер було знято кілька фільмів, найвідоміші з яких - "Маргарет Тетчер: довгий шлях до Фінчлі" і "Залізна леді". До речі, останній був претендентом на "Оскара".

До свого похорону Тетчер готувалася ще з 2008-го року - всі церемонії, участь в яких братиме королева Єлизавета ІІ, планують на кілька років наперед. До речі, похорони самої королеви теж вже мають свій сценарій.

8 квітня Маргарет Тетчер померла від інсульту.