Про підозрюваних у вбивстві Шремета
Політолог Володимир Фесенко: Якщо б (справу Шеремета – 24 канал) треба було фабрикувати, то чому це не зробили відразу? Аваков був тоді міністром. Так, були інші керівники СБУ, генпрокурор і так далі. Я пам’ятаю, якщо не помиляюся, то навесні (2019 року – 24 канал) були натяки від тодішнього генпрокурора Юрія Луценка, що є певна інформація, яка може дати можливість вийти на слід.
Цікаво: Головне завдання Зеленського не в тому, аби переконати Путіна, – експертка про зустріч в Парижі
Але тут є проблема, я б сказав, політико-психологічна – недовіра до правоохоронних органів. Це вже в нас майже на рівні інстинкту. Хоч одночасно існує два протилежних підходи. Це вимагання: "швидко розкрийте, ми хочемо знати хто вбив" й одночасно недовіра.
Народний депутат фракції "Голос" Ярослав Рущишин: Мене вразила лекція нобелівського номінанта, який сказав, що в демократичному суспільстві недовіра також відіграє свою продуктивну роль. Оці всі організації, які побудовані для відслідковування за органами державної влади чи місцевого самоврядування, то вони будуються на презумпції недовіри до влади. Єдине, щоб своєю недовірою та діями не зашкодили слідству.
Ярослав Рущишин
Тому ця недовіра повинна бути зашита в процедури. В даному випадку ми говоримо так, ніби слідство вже зробило вирок. Зачекайте, ще суд і там є така процедура, як змагальність сторін, де потрібно буде довести належність доказів.
Політолог Володимир Фесенко: Треба не зашкодити (справі – 24 канал) такими гучними пресконференціями. Люди будуть оцінювати за результатами: є вирок чи ні, обґрунтований чи ні.
Щодо версії про замовника. А чому ми виходимо з того, що це саме замовне вбивство? Тому що президент сказав чи Аваков? Ми знаємо багато прикладів історичних про революціонерів-терористів. Вони виконували революційне завдання. Версія про дестабілізацію, про революційне збурення – вона не обов’язково вкладається в якесь замовне вбивство.
Якщо вони, наприклад, хотіли зробити привід для революції в Україні для третього Майдану. Чому ні? Це також можливо.
Чому саме Павло Шеремет був обраний? До речі, версія про те, що там можуть бути причетні ветерани бойових дій, які висловлювалася ще на початку слідства. Як припущення, чому Павло Шеремет – він має російське громадянство. В той же час він відомий журналіст, працював в Білорусії, Україні, Росії. Це могло викликати збурення, недовіру до влади.
Володимир Фесенко
Якщо виходити з версії, що має бути жертва, яка б збурила суспільство. То нею мала б бути людина, яка має набагато більший резонанс. Якщо до версії припущення. У Кремля могли бути мотиви помсти. Ми ж зараз бачимо нещодавнє вбивство в Німеччині, Скрипалі.
Заступник глави МВС Антон Геращенко: Опублікована на брифінгу інформація щодо фігурантів у справі про вбивство Павла Шеремета – це лише сота частина зібраних доказів.
Сьогодні були оприлюднені десяті або соті долі тих доказів, які зібрані по цій справі. Всі докази займають тисячі годин прослуховування розмов, перехоплення електронних документів, факти, свідчення, тисячі годин відеозаписів.
► Шо відомо про вбивство Павла Шеремета
Журналіст Павло Шеремет загинув від вибуху авто 20 липня 2016 року у Києві під час вибуху його автомобіля. Це авто, в якому він їхав та в якому було закладено вибухівку, належало журналістці Олені Притулі – цивільній дружині загиблого.
Павло Шеремет
► Про які деталі справи розповіли на брифінгу
- Слідство провело понад 800 виїмок документів, зокрема у мобільних операторів.
- Допитали понад 3 тисячі осіб, провели 47 експертиз, відпрацювали 577 будинків і близько 4300 квартир.
- Перевірили 80 мільйонів телефонних з’єднань і 44 тисячі абонентів.
- Дослідили відеозаписи з 21 камери спостереження.
Слідство відкинуло всі версії вчинення злочину, окрім "вбивства з метою дестабілізації ситуації у країні, шляхом ліквідації відомої особи". Правоохоронці підозрюють в організації та вбивсті журналіста Павла Шеремата 5 осіб. Серед них – волонтери та колишні добровольці війни на Донбасі.
Імена підозрюваних:
- Яна Дугарь – бойовий медик 25 повітряно-десантної бригади;
- Юлія Кузьменко – волонтерка і військовий медик;
- Андрій Антоненко – ветеран війни на Донбасі, музикант;
- Владислав Грищенко – ветеран війни на Донбасі з позивним "Буча";
- Інна Грищенко – його дружина, військова з позивним "Пума".
За інформацією поліції, Яна Дугарь вела фотозйомку в рамках підготовки вбивства Шеремета та зберігала у себе зброю. Андрія Антоненка та Юлію Кузьменко помітили на місці подій у ніч перед вбивством журналіста. Саме Кузьменко, на думку слідства, закладала вибухівку. Сім’я Грищенків перебуває під вартою через підозру в іншій справі – підготовці вбивства Михайла Чекурака, яке так і не відбулося.
Наступний етап, який веде слідство й сподівається невдовзі оприлюднити важливу інформацію, – ім'я замовника злочину. Президент Зеленський по завершенню брифінгу висловив сподівання – замовника "візьмуть" і це стане крапкою у розслідуванні цієї резонансної справи.
Про продовження особливого статусу Донбасу
Народний депутат фракціх "Голос" Ярослав Рущишин: Мене особисто вразив сам текст цього закону. Як ми законослухняні громадяни будемо проводити вибори у вересні 2014 року згідно цього закону. Бо там так написано. Це можна було поправити, але чомусь цього не зробили.
Ми стоїмо на позиції, коли з цього кодла треба виходити, показувати свою проактивну позицію і казати, що нас це не влаштовує. Давайте спочатку припинемо стріляти, зробимо демілітаризовану зону, тоді довший час почекаємо й зрозуміємо, що хочуть справді миру, а після того почнемо домовлятися відповідно в який спосіб діяти.
Зараз Путіну дуже вигідні Мінські угоди. Й так воно вийшло після цього нормандського процесу й тому ми фактично зараз граємо в їх гру. Треба змінювати ситуацію.
Депутатка від "Слуги народу" Роксолана Підласа: Неможливо розглядати закон про особливості місцевого самоврядування на Донбасі окремо від мінського процесу. Мінськ не влаштовує "слуг народу".
Наша фракція і команда президента бачать всі недоліки Мінську й усі проблеми, які туди закладені. Те, що Путін так активно підтримує Мінськ і заперечує проти його перегляду, лише підтверджує цю думку.
Роксолана Підласа
Тож ми як цивілізована країна не маємо іншого виходу, ніж виконувати їх до того моменту, поки всім нашим міжнародним партнерам не стане очевидно, що саме Путін займає максимально неконструктивну позицію, не виконує мінських домовленостей, тож подальший діалог неможливий.
Наразі ми чотири місяці виконуємо взяті на себе зобов'язання. Зокрема, це продовження дії закону про особливий статус Донбасу. Від Путіна ми очікуємо цивілізованого розведення військ на трьох нових ділянках, без пролиття крові.
Також очікуємо, що він (Путін, – 24 канал) спонукає свої маріонеткові республіки здійснити обмін полоненими у форматі "всіх на всіх".
Важливо згадати, що сказав президент Зеленський. Що навіть формула Штайнмаєра може бути інкорпорована в українське законодавство, якщо будуть кроки назустріч від Путіна. В іншому випадку, Україна не буде безкінечно йти на поступки.
Коли у жовтні 2018 року продовжували дію цього закону на один рік, це відбувалося абсолютно відкрито й, можна сказати, формально. Цьогоріч для нас його продовження також є певною формальністю, традицією, ритуалом.
Що передбачає чинний закон про особливий статус Донбасу?Офіційна назва закону – "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей". Він був ухвалений у 2014 році терміном на 3 роки. Але з 2017 року парламент тричі продовжував дію закону на рік.
Зміст закону: особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО набуває чинності тільки після виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України.
Дивіться другу частину "Політичної анатомії" про особливий статус Донбасу: