Бюджетні надії урядовців
Ми розпочинаємо надзвичайно важливий для держави етап бюджетного процесу, попереду клопітка і стисла у часі робота, - сказав Прем’єр-міністр України Микола Азаров.
Настільки стисло попрацювали урядовці, що за кілька годин під час засідання Кабінету Міністрів ухвалили проект головного фінансового документа країни.
Дефіцит держкошторису встановили на рівні 2,7%, тоді як на цей рік закладали 3,2%. Зростання ВВП урядовці прогнозують на рівні 3%, це трохи менше ніж цьогоріч. Інфляцію очікують у 8%, хоча цього року прогноз - 4,8%. Обсяг державного боргу - 32% ВВП.
Рамки більш ніж задовольняють нас і цілком задовільні по відношенню до минулого року, - повідомила заступник голови АП Ірина Акімова.
Такі цифри експерти і справді вважають оптимістичним сценарієм для економіки. Мовляв, урядовці покладають великі надії на пожвавлення світових ринків, а також на нові можливості вітчизняних експортерів після підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Жодних ризиків у проекті бюджету міністри не передбачили.
Що стосується дефіциту бюджету на рівні 2,8% ВВП, мені здається що це вкрай оптимістичний сценарій, і минулий рік і швидше за все цей рік буде закінчено з великим дефіцитом, що перевищує позначку 5%, - вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
До 15 вересня урядовці пообіцяли внести останні штрихи до проекту державного кошторису і передати його на розгляд парламенту. Торік два томи проекту бюджету журналістам демонстрував Міністр фінансів Юрій Колобов. Цього разу - жодної офіційної заяви і представлення.
Проект бюджету, якого ніхто не бачив
В реальності проекту бюджету почали сумніватися експерти. Припускають, що на засіданні був озвучений набір цифр, на основі яких і буде готуватися документ - така собі мильна бульбашка, яку ще треба чимось надути.
Те ж саме було і з попереднім проектом бюджету. Верховна Рада повернула документ Кабміну, оскільки урядовці штучно завищили дохідність кошторису та вигадали додаткові джерела прибутку. Новоспечений проект бюджету до депутатів поки не надійшов.
Самого проекту ще не бачив ніхто і, на скільки я розумію, і міністри, які за нього проголосували, так самого його бачили, як і депутати в парламенті, тому заявлені показники поки що тільки умовні і, на скільки я розумію, заробітну плату, яка є базовою для розрахунку бюджету, ще не визначили, - розповів народний депутат від фракції УДАР Оксана Продан.
Писати головний фінансовий документ країни урядовцям доводиться на тлі інформаційної кампанії про ймовірний економічний апокаліпсис в Україні. Невтішні прогнози надходять від ображеного сусіда - Російської Федерації. Спочатку радник Президента Росії Володимира Путіна - Сергій Глазьєв - нібито посилаючись на дослідження російських економістів, заявив, що Україна на межі банкрутства. Згодом "Сбербанк России" спрогнозував обвал української валюти до 8 гривень 60 копійок за долар.
“Вони сказали, що впродовж року в Україні обов'язково буде валютна криза, що це? Це одноденне зниження курсу гривні на 2% і більше. Російський рубль щороку падає на 2% або більше в один день, у них ось щороку таке відбувається, тобто в Росії щороку валютна криза? Але чомусь аналітики “Ощадбанку” про це так не кричать”, - каже керівний партнер інвестиційної компанії Ерік Найман.
Якщо деякі російські аналітики пропонують Україні девальвацію до 8,6, то насамперед це буде на шкоду і російській економіці, тому що українські товари будуть ще більш конкурентоздатні перш за все на російському ринку, і тому така пропаганда вона досить неграмотна, - вважає колишній заступник голови НБУ Олександр Савченко.
Експерти переконані - влада нізащо не допустить обвалу гривні, оскільки попереду передвиборча президентська кампанія. На певні податкові послаблення як підтримку конкурентоздатності на європейських ринках може сподіватися і малий та середній бізнес. Натомість економити будуть на бюджетниках, дохід яких безпосередньо залежить від мінімальної зарплати. Про хоча б якесь відчутне її підвищення наступного року в уряді нічого не кажуть.