Федеральну службу зайнятості повідомляє, що вони змушені йти на такий крок через те, що одержуваної зарплати їм не вистачає на життя.
За даними фахівців, в останні роки ця тенденція тільки посилюється. Так, у червні 2005 року, відразу після розпочатої урядом соціал-демократів і зелених реформи ринку праці, частка працюючих громадян, що звертаються за соціальними виплатами, становила 1,5 відсотка від загального числа тих, хто одержує допомогу. У 2009 році цей показник досяг позначки 2,6 відсотка.
Якщо в 2007 році кількість працюючих німців, які отримують додатково виплати в рамках соціальної допомоги безробітним Hartz IV, становило 1,2 млн. осіб, то з тих пір воно збільшилося на 100 тисяч. У 2009 році на додаткові виплати працюючим було витрачено 10,9 мільярда євро з бюджету.
Конституційний суд ФРН в Карлсруе в лютому 2010 року визнав правила нарахування соціальної допомоги з безробіття Hartz-IV, що суперечить конституції і зобов'язав владі до кінця року переглянути розмір виплат у бік збільшення. Це рішення викликало гостру дискусію в суспільстві. Зокрема, глава ліберальної Вільної демократичної партії і віце-канцлер Гідо Вестервелле виступив різко проти, заявивши, що збільшення розміру Hartz-IV призведе до того, що ті люди, які отримують низьку зарплату, тим самим взагалі позбудуться стимулу працювати, так як отримувати допомогу виявиться більш вигідним.
Кількість німців, які, незважаючи на повну чи часткову зайнятість, звернулися за соціальним посібником Hartz IV, зросла в 2009 році до 1,3 млн. осіб.