Тут можете зустріти туристів чи з не усіх куточків світу - хтось лише гостює, інші ж - залишаються тут жити.
"Ми всі тут гості. Багато, дуже багато людей з різних країн. Суверенітет Норвегії поширюється на архіпелаг і країна за нього відповідає. Але всі, мешканці країн, які підписали Договір про Шпіцберген, можуть тут жити", - каже місцева жителька Беріт Ватвік.
Відповідно до Договору про Шпіцберген 1920 року, житель будь-якої країни, яка підписала угоду, може приїхати і оселитися тут. Для цього непотрібно жодних віз, необхідно лише мати роботу, адже норвезька соціальна підтримка на архіпелаг не поширюється. Саме це, кажуть мешканці Шпіцбергену, підтримує багатонаціональну гармонію.
"Тут не може бути жодної дискримінації. Це один з принципів,закріплений у договорі про Шпіцберген. Тут Вам потрібно мати лише роботу, аби забезпечити себе та свою сім’ю", - сказав віце-губернатор Шпіцбергену Ларс Ерік Альфгайм.
Звичайно, найбільше на архіпелазі норвежців, втім, кожен, хто приїжджає сюди, привозить частинку своєї культури.