Про це у статті для Reuters пише аналітик з Foreign Policy Initiative Ханна Тоберн.

На відміну від нафтових і газових проектів, ядерні розробки Росії не повинні перебувати в сусідніх країнах або навіть в її регіоні, і цей факт розширює інвестиційні можливості Кремля,
— зазначає Тоберн.

"Країни, з якими Росія та її державна атомно-енергетична компанія підписали договори за останній рік, воістину несхожі", — пише аналітик. Остання угода була укладена з Йорданією. Тоберн також перераховує серед держав, які уклали з "Росатомом" угоди на будівництво ядерних реакторів, Угорщину, Єгипет, Іран, Індію, Фінляндію, Туреччину, Аргентину та Бразилію.

На думку автора, є кілька причин того, що саме Росія, а не західні атомно-енергетичні компанії, виграє тендер за тендером. Зокрема, державні субсидії означають, що "Росатом" може продавати ядерні реактори за набагато нижчими цінами, ніж його конкуренти.

Читайте також: "Енергоатом" купуватиме збагачений уран у французів

Багато країн, що розвиваються, хочуть розвивати атомний сектор як джерело відносно дешевої енергії, але не в змозі зібрати кошти на будівництво реакторів. Крім того, їм не вистачає експертів для їх обслуговування, відзначає аналітик. "Угоди на будівництво, володіння та обслуговування реакторів усувають ці перешкоди і переносять всю відповідальність на російських. Але вони також роблять ці країни заручницями російських бажань і вимог", — стверджує вона.

"Раніше чи пізніше, схильність Вашингтона і Брюсселя ігнорувати ці виклики не тільки завдасть серйозної шкоди західним компаніям, але також поступиться Росії міжнародним впливом, який вона з таким запалом намагається придбати", — підсумовує Тоберн.