Як відомо, Верховна Рада підтримала урядовий законопроект, який дозволяє Кабінету Міністрів вводити мораторій на обслуговування окремих державних та місцевих зовнішніх позик.
Право на мораторій
Соловей: Вважаю крок парламенту щодо права на мораторій дуже рішучим. Один з небагатьох в новітній історії України. Мова, в першу чергу, йде про єврооблігації, залучені нашою державою з 2005 по 2013 рік. Тож такий крок зараз є логічним і правильним. А така практика в світовій історії існує. Прикладом є: Греція, Польща, Угорщина, Румунія. І списання частини боргів стало поштовхом для економічного росту цих держав.
Блінов: Ми повинні розуміти, що значна частина коштів, які реструктуризуються, це є облігації 2006, 2009 року і так далі. Різні уряди доклались до цього. Починаючи з 2002 року поступово нарощували частку державного боргу до ВВП від 10 % до вже 100%. Загальний борг становить один трильйон 600 мільярдів гривень, або ж — 103% ВВП. Це — за критичною межею. Допустимою межею вважається 60 % ВВП.
Соловей: З 455 мільярдів зведеного бюджету 105 повинні бути витрачені на погашення зовнішніх боргів.
Загроза технічного дефолту
Блінов: Борг Азарова є боргом України. На Ірландській фондовій біржі його викуповувала за рахунок "Фонду национального благосостояния" Росія. Тож вона і є номінальним тримачем.
Дуже багато інвесторів, які на сьогодні тримають українські борги, скуповували їх свідомо
— Адже коли йде гра на дефолт країни, спекулянти вже грають ризиковано – або отримують 60-100% доходу, або можуть не отримувати. Україна входить в трійку країн світу яка є найбільшими позичальниками, які є найбільш схильні до дефолту. Це вже статистика далеко не 2014-2015 років, це ще було до війни.
Соловей: Путін скільки хоче — може хотіти мати право, але ми будемо вирішувати — коли і скільки платити. І чи щось взагалі платити РФ.
Росії не вдався бліцкриг по Новоросії. Не вдасться нічого і главі Кремля
— Я впевнений в тому, що Україна пройде цей етап. І навіть якщо дійде до технічного дефолту – уряд та ВР здатні піти на такий рішучий крок.