1 квітня 1995 року в ефір вийшов "Первый канал" Росії. Тоді це був ОРТ, і його очолив Влад Лістьєв. Але легендарному російському журналісту запустити мовлення не судилось. Ведучого "Поле чудес" та "Час пік" застрелили у під'їзді його ж будинку 1 березня 1995 року. Справа й досі не розкрита.
Після Лістьєва очолив ОРТ Сергій Благоволін. Телеканал на той час міняв шаблони радянського телебачення. Спершу ОРТ узагалі обходилось без реклами. Потім намагались її робити креативною та молодіжною. В ефірі залишали найпопулярніші передачі часів СРСР, додавали нові розважальні, не забували і про новини.
Дефолт 1998 року змусив переглянути медіаринок. 1999-ого Гендиректором ОРТ стає Костянтин Ернст.
2000 рік — на каналі велика революція. Закривають одразу 12 програм, міняють художнє оформлення. З 2002 року ОРТ стає вже звичним "Первым каналом". З часом він стає найприбутковішим в Росії, а його ефірне покриття в Росії — 99%. За кордоном його дивляться 250 мільйонів людей у 190 країнах світу.
На каналі окрім "Время", продовжують транслювати одну з найстарших розважальних телепрограм СРСР — КВН. Щодо розважальних програм проглядається чітка стратегія. Один з пріоритетів — музичний акцент. Інший напрямок — шоу з натяком на інтелектуальні ігри. Черговий акцент — ігрові програми. Комедійні шоу також частина "Первого". Ну і без політичних програм не обійтись — "Свобода і справедливість", "Судите сами".
Значну частину продукту телеканал закуповує в іноземців.
Але особливе місце у мовленні займають так звані "новини". Вершиною маразму журналістів "Первого" є історія з розіп'ятим хлопчиком в Слов'янську.
Згодом міф про цю історію розвінчали у ЗМІ не лише українські журналісти. Попри очевидну маніпулятивність телеканал залишаєтсья найпопулярнішим в Росії. За своє 20-річчя "Первый" назбирав уже 215 статуеток "Тефі".