Занурення під воду — не самоціль, не спорт і не фішка "пускання бульбашок". Спуск під воду — це робота і життя. Вони — майстри підводної справи. Водолази. Люди, які виконують поставлені завдання під водою. У прісних і солоних водах працюють військові та цивільні водолазні команди.
Цивільні водолази виконують підводно-технічні та рятувальні роботи, ремонтують трубопроводи і працюють на морських бурових платформах, займаються пошуком і підйомом затонулих суден, обслуговують гідро- і атомні електростанції.
Подільсько-Воскресенський міст через Дніпро в Києві побудований багато в чому завдяки напруженій праці десятків цивільних водолазів — підводний монтаж конструкцій тимчасових опор, підводне електрозварювання (кілька сотень метрів зварного шва в різних просторових положеннях), підводне електрокисневе різання.
Військові водолази мають більш широкий спектр діяльності. Підводні диверсійні операції морського спецназу, порятунок на морі людських життів і техніки, підводне розмінування в зоні АТО і протидиверсійна охорона об'єктів стратегічного значення. При цьому під "об'єктами" мається на увазі не тільки флот. Захист цивільної структури також важливий, як і інфраструктури флоту.
Напад з-під води завжди прихований, несподіваний і небезпечний, а тому надійної охорони від диверсій потребують і стоянки українських військових кораблів і суден, і атомні станції, які знаходяться поруч з великими річками, і бурові вишки у відкритому морі.
Так просто відібрати щось, коли у тебе немає захисту! Недавній випадок, який ми згадували в публікації, коли російський флот завіз свій екіпаж на обслуговування газодобувних платформ в Чорному морі і заблокував підходи до них сторожовими кораблями. Наші ВМС виявилися практично нездатні до протидії подібним інцидентам, і не тільки тому, що на озброєнні флоту відсутні якісь серйозні бойові одиниці. Сама присутність в районі операції українських водолазів-розвідників морського спецназу змусила б російський ВМФ бути стриманішим у своїх амбіціях.
Для нормального функціонування флоту і армії необхідні військові водолази різних спеціалізацій, які пройшли навчання за вищим класом і забезпечені сучасним спорядженням і технікою.
МОРСЬКИЙ СПЕЦНАЗ
Водолази-розвідники. Завдання — розвідувальні і диверсійні операції на воді і під водою. Ведення всіх видів розвідки, в тому числі і радіоелектронної, приховане проникнення в акваторії ворожих військових баз, підриви бойових кораблів, диверсії на об'єктах берегової інфраструктури.
Швидкий, непомітний і невідворотний удар. Група з кількох спецназівців при вдалому збігу обставин здатна відправити на дно ворожий есмінець. Звичайно, морський спецназ потребує дуже серйозної водолазної підготовки та сучасної спеціальної водолазної техніки.
Флот базується на території військово-морської бази, а це інфраструктура, яка вимагає захисту від ворожих диверсантів. Акваторії Чорного і Азовського моря в межах України досить невеликі і замкнуті. Раніше завдання захисту баз не стояли настільки гостро, адже Росія була нашим "стратегічним партнером".
Бойові плавці загонів протидиверсійної боротьби (ПДСС). Їх завдання — запобігти диверсіям. Бойові плавці ПДСС повинні перебувати в постійній бойовій готовності, періодично проводити водолазні спуски і оглядати підводні частини корпусів кораблів, підводні лінії зв'язку, гідротехнічні споруди. У разі необхідності, вміти класифікувати і знешкоджувати вибухонебезпечні "сюрпризи" диверсантів противника. Крім того, в їх розпорядженні повинна знаходитися спеціальна апаратура фізичного контролю акваторії (сонари, звуковізори, оптикоелектронні системи), що дозволяє виявити ворога в товщі води і на поверхні. При необхідності бійці ПДСС повинні вміти вступити в бій і знищити диверсантів як під водою, так і на суші.
Водолази-рятувальники. Водолази аварійно-рятувальної служби флоту — майстри на всі руки. Адже на них лежить завдання не тільки порятунку людського життя на морі, але і суднопідйомні операції, і надання допомоги потерпілим цивільним суднам, і навіть розмінування "луни війни". Всі великі морські держави мають на флоті загони водолазів, в розпорядженні яких є відповідні судна-рятувальники, суднопідйомна техніка і навіть глибоководні телекеровані роботи.
Підготовка фахівця рятувальної служби триває не один рік, і за цей час водолази опановують одночасно дві і більше спеціалізацій — підводні зварювальники, підривники, оператори ROW-керованих підводних апаратів. Адже рятувальна служба флоту повинна бути готова в будь-яку хвилину прийти на допомогу потерпілим в морі.
У лютому 2004, в сильний шторм, танкер "Південний" зірвало з якорів і викинуло на піщаний берег в передмісті Севастополя, поблизу селища Любимівка. Ніхто з членів екіпажу не постраждав, корпус танкера не отримав пошкоджень, але з кожною новою хвилею судно просувалося все ближче до берега. Незважаючи на те, що до місця аварії негайно прибув потужний буксир, зняти "Південний" з мілини не вдалося. Не вийшло це і в наступні тижні. Танкер пробув на березі біля Любимівки майже півроку і встиг за цей час стати місцевою визначною пам'яткою. Для виведення судна на глибоку воду потрібно проривати спеціальний канал, за допомогою військових водолазів-рятувальників підриваючи скельну породу.
ВОДОЛАЗИ ІНЖЕНЕРНИХ ВІЙСЬК
Чи багато хто знає про те, що і в сухопутних військах теж є водолази? Завдання, які стоять перед цими фахівцями, нітрохи не простіші і не менш небезпечніші за ті, які вирішують їх флотські колеги. Це водолази інженерних військ. Водолази-сапери працюють на внутрішніх водоймах, але при необхідності можуть показати себе і в морі. Інженерна розвідка переправ через річки, мінування десантонебезпечних напрямків узбережжя і розмінування боєприпасів в зоні АТО, пошук і підйом затонулої техніки — все це завдання водолазів-інженерів.
Український флот і водолази зараз. Флот призначений для захисту економічних інтересів держави, для демонстрації прапора в морі, захисту морського кордону і виключної морської економічної зони. Минуло вже два роки з часу окупації Криму армією РФ, а загроза з боку моря для нашої країни не тільки не зменшилася, а й продовжує наростати. До однієї третини вантажопотоку країни йде через південні морські порти, а маючи досить потужні і сучасні угруповання військових кораблів в Чорному морі, РФ в змозі в будь-який момент реалізувати морську блокаду України, і в таких умовах виживання країни як незалежної держави буде під великим питанням. Втратимо море — втратимо країну.
Водолази, як фахівці, завжди були і будуть невід'ємною частиною флоту. На жаль, з втратою Криму була втрачена серйозна база підготовки. Академія ВМС ім. Нахімова, на базі якої готували водолазних спеціалістів, Державний дельфінарій зі своїми унікальними напрацюваннями і глибоководними апаратами дісталися РФ. Далеко не всі кадри залишилися вірними присязі, і нестача кваліфікованих кадрів — ще одна велика проблема. Крім того, безнадійно застаріла нормативна база, остання серйозна редакція якої проводилася в далекому 1985 році. Техніка, що стоїть на озброєнні українських водолазів, так само не відповідає вимогам сьогоднішнього дня, а в більшості випадків її просто немає. Так, спеціальні рециркуляційні апарати підводного спецназу ІДА, що не дають демаскуючих бульбашок, були спроектовані в далекому 1971 році, а спеціальна речовина, яка використовується в них, вироблялася заводом, який знаходиться на території РФ.
Ворог повинен розуміти — ми зможемо відповісти. В умовах гібридної війни, яку нам нав'язала РФ, і неможливості швидкими темпами наростити потужність вітчизняних ВМС, Україна повинна діяти нестандартно, використовуючи інструменти асиметричної відповіді, одним з яких є підводний спецназ. Ворог повинен розуміти, що в разі провокацій його новітні кораблі, які ретельно охороняються, можуть злетіти у повітря прямо в бухті. Необхідність загонів ПДСС теж очевидна — адже ніхто не дасть гарантії, що новий виток протистояння не торкнеться наших морських інтересів. Крім того, з певних джерел надходить інформація, що сили спеціальних операцій РФ давно промацують нас з боку моря. У всякому разі, можна не сумніватися, вони до цього готові. А ми?
Відродження флоту обов'язково буде, і український військово-морський прапор знову буде майоріти над водами Чорного моря. І, звичайно, нашому новому флоту обов'язково знадобляться водолази всіх спеціалізацій. Тому наш єдиний шлях — максимальна інтеграція стандартів НАТО, в тому числі і в підводній сфері. На жаль, за два роки цього так і не відбулося.
Однак в той час, поки наша держава не може впоратися своїми силами із захистом морських кордонів, волонтери People`s Project відкривають проект "Школа військових водолазів".
Водолази з групи спеціальних дій на воді Маріупольського загону морської охорони ДПСУ пройдуть короткий курс навчання за розробленою волонтерами системою. Курс спрямований на створення і продовження власної "школи" традицій підготовки та напрацювання програм навчання.
Мета курсу — відпрацювати модернізовану систему підготовки, підвищити рівень натренованості особового складу водолазних підрозділів, передати вкрай необхідне водолазне спорядження та обладнання.
Команда проекту "Школа військових водолазів" не ставить перед собою задачі повністю замінити існуючу систему підготовки, а лише прагне допомогти державі в цей непростий період становлення вітчизняного флоту.
Після успішного закінчення першого курсу навчання, волонтери планують навчати водолазній справі і купувати мінімальну кількість техніки для кожної наступної групи.
У разі, якщо держава не підтримає проект надалі, висококваліфіковані водолази і сучасна техніка залишаться у флоті в будь-якому випадку.
Читайте также: "100 гривень допомоги волонтерам кладуть у лікарняне ліжко одного сєпара, а 500 – то не в ліжко"