Але при цьому не можна забувати за жодних обставин, що Росія прийшла сюди зовсім не заради російської мови та її захисту. Їм байдуже на все це. Саме тому вони не "захищають" російську мову у Середній Азії, бо в цьому хиткому регіоні будь-які тілорухи можуть бути використані Китаєм, котрий і так "підминає" під себе сусідів.
До теми: Російська мова для Донбасу: які наслідки для України можуть мати заяви Богдана
До речі, питання мови ніколи не піднімалося росіянами як ключове. Вони, звісно, періодично згадують про мову у контексті "наших б'ють", але вимоги у них інші і конкретні: їм потрібні гарантії присутності в Україні та гарантії визначального впливу на Україну. Їм не потрібно "просто російську мову у Донецьку". Їм потрібні: республіки, "народні міліції", право "геополітичного вето". Якщо вони це все одержать, то їм, загалом, не принципово, який статус буде у російської. Зрештою, вона тоді продовжить своє проникнення через ЗМІ.
Ну і що таке "російська мова у Донецьку"? Ви справді думаєте, що когось влаштує ситуація "у Донецьку – російська, у Львові – українська, а Київ – десь посередині"? Очевидно, ні. В Україні відсутні регіони із чіткою лінгвістичною ситуацією. Всі регіони – мішанина російської, української та усіх форм суржиків та діалектів. І мова тут часто не засіб комунікації, а спосіб ідентифікації. Якщо поспілкуватися з "русько-мірцем", то для нього Київ – російське місто. Львів – російське місто і т.д. І там має бути скрізь російська.
Навіщо обіцяти те, що від тебе, власне, ніхто не просить? Так, так можна заробити певні політичні бали. І на Сході – теж. Але війна – це зовсім не про це. Це чиста геополітика.
Автор: Петро Олещук
Джерело: Facebook
Читайте також: Заява Богдана про російську мову на Донбасі: крок до миру чи "піддавки" Росії?