Принаймні у цьому переконують в Держслужбі з питань молоді і спорту.
“У 2009 році було 102 тисячі дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківської опіки, останній рік – 98 тисяч дітей. Скорочується число дітей, які знаходяться в інтернатах, якщо раніше в нас було 24 тисячі, то сьогодні - 16”, - каже керівник Державної служби з питань молоді та спорту Равіль Сафіулін.
Таку статистику чиновники пояснюють передусім скороченням загальної кількості дітей, адже щороку в Україні чисельність дитячого населення зменшується в середньому на 200 тисяч. Водночас, у пологових будинках від малюків відмовляються все рідше.
“Цей показник збільшився вдвічі в порівнянні з 2004-м роком. Якщо в 2004-му році було більше півтори тисячі відмов від новонароджених дітей, то в 2010-му році цей показник становить трохи більше 700 дітей”, - каже державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини Оксана Філіпішина.
Ті ж малюки, які в силу різних причин, потрапляють до дитбудинків, якщо пощастить, можуть знайти родину. Щороку в Україні, за підрахунками чиновників, всиновлюють близько 3 тисяч сиріт. Цей показник залишається незмінним протягом кількох останніх років.
Вихованці столичного дитячого будинку "Ясний" знаходять батьків в основному за кордоном. За словами дирекції закладу, українці воліють всиновлювати малюків, натомість іноземці готові забрати навіть 17-річного підлітка.
“Я працюю директором всього 2 роки. За цей час іноземці звернулися до нас 10 разів, а українська сім’я звернулася 1 раз. І то вони хотіли не всиновити, а під опіку взяти. Тобто звертаються в основному іноземці і практично всі запити задовольняються. Дітки погоджуються, вони їдуть в Італію, в США”, - каже директор дитячого будинку "Ясний" м. Київ Олена Магеровська.
Втім, українські родини, які виховують власних дітей, все частіше організовують сімейні дитбудинки, куди беруть не більше 10 сиріт. З кожним роком таких притулків сімейного типу в Україні з`являється все більше.