Як все це впливає на зміни інвестиційного клімату в Україні, розповів Senior Partner технологічної компанії Roosh Сергій Карташов.
Погляньте Дослідження показало, на що готові піти американці заради збереження віддаленої роботи
Експерименти – запорука зростання
За словами експерта, усе взаємопов'язане. У країні з'являються яскраві проєкти, такі як:
- Grammarly,
- Preply,
- Reface.
Вони залучають інвестиції та провокують появу нових яскравих проєктів, які приводять у країну нові капіталовкладення. У 2019 році українське IT залучило 544 мільйонів доларів. Це на 199 мільйонів більше за показник 2018 року. 2020-го, незважаючи на пандемію, показник зріс до 571 мільйона доларів інвестицій:
Це ланцюгова реакція. Ринок готовий до експериментів. Усім цікаво інвестувати, створювати нові команди, пробувати, тестувати. Це цікаво як місцевим фахівцям, так і інвесторам та венчурним фондам,
– розповів він.
У Roosh, за словами Карташова, також готові до експериментів. Майданчиком для них стала венчурна студія Pawa, в якій реалізовують найсміливіші ML-проєкти. Крім цього, у структурі Roosh є власна екосистема для AI та ML розробників AI House.
Це майданчик, в рамках якого об'єднано освіту для новачків та колаборацію для досвідчених розробників. Вона покликана зібрати найкращих фахівців у галузі, створити потужне ком'юніті та нові AI та ML проєкти на ринку,
– зазначає Сергій Карташов.
Освіта
Навчання – важлива частина процесу, продовжує Карташов. Те буйне зростання IT-галузі, яке ми спостерігаємо в останні роки, передбачувано призвело до нестачі кадрів. Незважаючи на наявність великої кількості фахівців та освітніх закладів, які їх готують, на українському ринку відчувається сильний кадровий голод. 2020 року незакритими залишилися близько 30% вакансій.
Очевидно, держава не справляється із запитом IT-індустрії. Саме тому зараз з'являються численні приватні освітні ініціативи, які просувають великі IT-компанії та IT-бізнесмени. Адже вони, вочевидь, зацікавлені у збільшенні кількості фахівців.
Цей процес є природним, вважає Сергій Карташов. На ринку зараз достатньо грошей, які чекають на вкладення. З одного боку, стартапів з кожним днем стає дедалі більше. Але з іншого – тих, в які інвестори готові вкладати гроші, досі одиниці.
І це далеко не завжди пов'язано із поганими ідеями. Нерідко проблемою можуть стати менеджерські здібності команди. Багатьом фаундерам просто не вистачає сил "витягнути" проєкт: правильно налаштувати роботу команди, масштабувати та монетизувати стартап.
З розвитком IT-екосистеми, ком'юніті та грамотного підходу до освіти, стане більше якісних проєктів. На етапі становлення у фаундерів буде більше знань, впевненості та можливостей випробувати власні сили. Запускати нові проєкти, експериментувати. Щось вийде, щось ні. А щось може "вистрілити" настільки, що стане знаковим для України, як, наприклад, Reface,
– наголошує Сергій Карташов.
Західна культура інвестування
Але для того, щоб ця картинка втілилася у життя, важлива ще одна умова, додає експерт. У стартаперів має бути право на помилку. Така культура вже давно поширена у США. Там будь-який стартапер, за умови, якщо він сумлінно збирається запускати проєкти, а не просто марнувати гроші інвесторів, може отримати фінансування хоч на 5 стартапів, хоч на 10.
Американці розуміють, що за законами економіки вигідно вкладатися у максимальну кількість ідей. Щоб з умовного мільйона експериментів вийшов новий Apple, Amazon або інший гігант, який стане новим основним драйвером розвитку цілих індустрій і окупить всі інвестиції, що "не вистрілили". В Україні ця культура лише зароджується,
– пояснює Сергій Карташов.
Senior Partner Roosh додає, що в Україні є й низка негативних факторів, що впливають на інвестиційний клімат.
Головних я виділив би два. По-перше, це побоювання зовнішніх інвесторів вкладати в українські стартапи, спричинені нерозумінням місцевого законодавства та негативним іміджем корумпованої держави. По-друге, відсутність комфортної податкової системи для IT-галузі, аналоги яких діють уже у багатьох країнах,
– ділиться Карташов.
Наразі, вважає Сергій Карташов, ці нюанси намагаються вирішити створенням спеціального правового та податкового режиму для IT-компаній Дія City. У ньому, по-перше, передбачено податкові преференції для представників IT-індустрії. А по-друге – модернізація законодавства, яка відчутно спростить та убезпечить процес іноземних інвестицій в українські компанії.