Уряд Швеції 29 травня оголосив найбільший пакет військової підтримки для України на 13 мільярдів шведських крон (1,3 мільярда доларів). Стокгольм надасть нам додаткову підтримку у вигляді ракет до систем ППО, а також віддасть усі бронетранспортери PBV 302, які є на озброєнні тамтешньої армії.

Однак чи не найбільше обговорень викликав літак дальнього радіолокаційного виявлення Saab 340 AEW&C (простіша назва – ASC 890), який також увійде у пакет допомоги. Мова йде про 2 борти, які суттєво вплинуть на українську ППО. Варто відзначити, що у шведських військ на озброєнні всього лише 2 такі літаки – тобто Стокгольм віддає усі наявні.

Вперше в історії незалежної України на озброєнні з'являться борти ДРЛВ. Що відомо про ці літаки, які їхні можливості, чому вони потрібні Україні та як можуть допомогти – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Зверніть увагу Нові можливості для української ППО: Швеція оголосила про найбільший пакет військової допомоги

Уперше за 33 роки незалежності Україна отримає на озброєння літаки дальнього радіолокаційного виявлення. Це надзвичайно важливо, адже ці борти дозволяють виявляти цілі на морі та в повітрі. Мова йде про ворожі кораблі та ракети, винищувачі та гелікоптери й інші цілі.

А це означає, що українська ППО може стати ще ефективнішою в питанні захисту неба від російських атак. Особливо це важливо в контексті прибуття в Україну перших F-16, які вже найближчим часом мають патрулювати наш повітряний простір. І взагалі наявність літака дальнього радіолокаційного виявлення суттєво збільшує можливості Повітряних сил.

Швеція передає Україні обидва борти ASC 890. Уряд країни відзначає, що на їхню обороноздатність це рішення не вплине у зв'язку з планами придбати інші літаки ДРЛВ – Global Eye.

Saab 340 AEW&C, або ж ASC 890 – розробка шведської компанії Saab. За основу борта ДРЛВ взяли пасажирський літак Saab 340 (через що у результаті борт отримав таку назву).

Літак має наступні характеристики:

  • екіпаж – 6 осіб;
  • довжина – 19,73 метра;
  • ширина – 6,7 метра;
  • висота – 6,97 метра;
  • вага порожнього – 10 300 кілограмів;
  • максимальна злітна вага – 13 155 кілограмів;
  • розмах крил – 21,44 метра;
  • двигуни – 2 х General Electric CT7 потужністю 1 800 кінських сил кожен;
  • максимальна швидкість – від 502 до 524 кілометрів на годину;
  • тривалість безперервного польоту – від 5 до 7 годин.
  • практична стеля – 7,62 кілометра;

Літак обладнаний радаром Airborne Surveillance and Control (ASC) 890, потужність якого дає змогу виявляти цілі незалежно від погодних умов за допомогою S-діапазону з активною антеною з електронним скануванням, яка розроблена з використанням сучасної елементної бази на основі нітриду галію. Радар дає змогу виявляти цілі на площі до 500 000 квадратних кілометрів та на висоті до понад 18 кілометрів. Дальність виявлення – близько 450 кілометрів. За умов сильних радіолокаційних перешкод (тобто роботи засобів ворожої РЕБ) – до 350 кілометрів.

Ця система виявлення та спостереження дає змогу виявляти різні цілі – літаки, вертольоти, ракети, кораблі та навіть водні мотоцикли. Важливим є те, що з цього літака можна передавати координати прямо бортам винищувачів (наприклад, тих же F-16) і ті можуть здійснювати ураження цілей.

Антена, якою обладнаний літак, здатна сканувати територію на 150 градусів в обидва боки, тобто сумарно – на 300 градусів.

Такі радари в різних конфігураціях уже придбали собі 9 країн світу і вони визнані чи не найпоширенішими серед систем радіолокаційного виявлення та спостереження.

Як працює ASC 890: дивіться відео

Найперша відмінність між шведським та російським літаком ДРЛВ полягає в тому, що основа ASC 890 – пасажирський літак. Натомість росіяни переобладнували військово-транспортний Іл-76. Саме тому характеристики самого літака у російської моделі більші – вага, ширина, висота, розмах крил тощо. Усі ці показники більші в 2 – 2,5 раза.

Російські літаки у 19 разів важчі за шведські моделі, потребують набагато більше людей для обслуговування. Проте попри те що характеристики більші в рази, літати без дозаправлення А-50У може 9,3 години (шведський літак – 5 – 7 годин).

Проте головне в літаку дальнього радіолокаційного – саме система виявлення ворожих цілей: радар та антена.

Літак ДРЛВ А-50У, за заявами росіян, нібито здатен виявляти бомбардувальники на відстані 650 кілометрів, винищувачі – за 300 кілометрів, крилаті ракети – за 215 кілометрів. Що б там росіяни не заявляли, після того, як Україна знищила такий літак над Азовським морем, вони бояться застосовувати ці борти.

Натомість ASC 890, згідно із заявлених характеристик може виявляти за сприятливих умов літаки, гелікоптери, ракети, ударні та розвідувальні дрони на відстані до 450 кілометрів.

Як працюють літаки ДРЛВ на практиці? Розглянути можна на відомому українцям прикладі – А-50, який використовують росіяни. Коли Україна змогла знищити російський літак, експерти недарма казали, що це серйозний удар по ворожій авіації.

Найперша роль цього літака полягає в тому, що борт ДРЛВ – командний пункт для управління винищувачами та застосування ударної авіації. Тобто цей літак координує авіацію для формування єдиного механізму, що підвищує її ефективність.

Конкретно у випадку України мовиться також про більш ефективне виявлення загроз, що дасть змогу швидше на них реагувати.

Надання літаків ДРЛВ з боку Швеції суттєво впливає на українську авіацію, особливо з огляду на надання Україні винищувачів F-16. Експерти неодноразово наголошували, що саме наявність потужного радара, яким обладнані ДРЛВ. Це перетворить F-16 не на заміну радянським винищувачам в Україні, а на принципово нові літаки, які будуть працювати зовсім інакше. Це підвищить не лише ефективність самих винищувачів, але й української авіації загалом.

Власне, шведський уряд і наголосив, що ці літаки передані якраз у межах авіаційної коаліції в Україні. З огляду на оголошене рішення з боку Стокгольма можна припускати, що вже незабаром довгоочікувані F-16 таки прибудуть в Україну. Проте що значно важливіше і можна сказати точно – українська ППО стане сильнішою, адже борт ДРЛВ це ж насамперед великий радар, який покриває величезну територію. Тобто стеження за ціллю (наприклад, крилатою ракетою) здійснюватимуть не різні радари на тих чи інших ділянках, а контролюватиме єдиний механізм.

Варто відзначити, що зараз деталі надання Україні шведських літаків ДРЛВ залишаються невідомі. З огляду на це цікаво, де розміщуватимуться ці літаки, бо вже є припущення, що базуватимуться вони не в Україні через загрозу намагання росіян знищити їх.