Говорити про важливість укриттів для українців сьогодні – це як пояснювати, чому людина шукає дах під час зливи. За майже три роки повномасштабної війни ці простори стали символом безпеки. Їхню необхідність визнають навіть ті, хто ігнорує сирени, що вже казати про людей, які трохи більше дбають про власний захист.

Дивує те, що, хоча російська агресія розпочалася ще у 2014 році з Криму та Сходу, тривалий час майже ніхто не говорив про загрозу для інших міст України. Потреба створювати острівці безпеки для цивільного населення під час бойових дій з’явилася лише тоді, коли загроза стала невідворотною реальністю.

У проєкті "Бюджети війни" 24 Канал розповідає про те, що стало для нас критично важливим або набуло особливого значення після 24 лютого 2022 року. Ми аналізуємо статистику, оперуємо бюджетними витратами та ділимося історіями, повз які важко пройти. Цей матеріал присвячений укриттям, зокрема тому, як їх оснащують у школах.

Ми дослідили великі масиви даних про тендерні закупівлі на Prozorro та поспілкувалися з представниками Міністерства освіти і науки. Далі – висновки.

Згідно з даними Prozorro, за період з 2016 по 2021 рік Україна витратила на укриття майже стільки ж коштів, скільки лише за один 2022 рік, коли Росія почала масовані атаки ракетами та дронами по багатьох містах країни. Якщо до Великої війни на укриття було спрямовано близько 250 мільйонів гривень, то лише у 2022 році ця сума сягнула 2,6 мільярда гривень.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення і станом на кінець 2024 року держава оголосила 49 тисяч тендерів на загальну суму 30 мільярдів гривень. Найбільші обсяги закупівель припадають на 2023 та 2024 роки. Проте статистика за перший місяць 2025 року засвідчує, що темпи будівництва не знижуються.

З 49 тисяч оголошених тендерів 47 235 пройшли успішно. Поки що залишимо за дужками питання скандалів, завищених цін та журналістських розслідувань – факт залишається фактом: ці тендери були завершені з підписанням договорів. Решта 1 814 тендерів не відбулися через різні причини або були скасовані, ще 42 процедури перебувають у процесі станом на початок 2025 року.

Успішність закупівель становить близько 96%, тобто на кожен неуспішний тендер припадає приблизно 26 завершених.

Київська область та столиця лідирують у витратах на будівництво укриттів. Згідно з Prozorro, Київ витратив понад 5,4 мільярда гривень, Київська область – 4,2 мільярда гривень. Це понад чверть усіх видатків по країні. Столиця перебуває під постійною загрозою атак, тому пріоритет зрозумілий.

Дніпропетровська (2,3 мільярда гривень), Одеська (2,07 мільярда гривень) і Харківська (1,87 мільярда гривень) області посідають наступні місця. Область біля фронту чи в тилу – різниці немає, загроза скрізь. У Харкові та Дніпрі укриття – це питання виживання, Одеса – важливий транспортний вузол і порт.

Запорізька область витратила 1,65 мільярда гривень на укриття, Херсонська – 1,42 мільярда, Сумська – 1,05 мільярда, Полтавська – 1,09 мільярда. Відзначимо, що Полтавщина хоч і тиловий регіон, але і його небезпека не оминає.

Найменші витрати у Луганській області – лише 192 тисячі гривень, згідно з нашим аналізом даних на Prozorro. Пояснення просте: більшість територій окуповані й проведення тендерів там неможливе. Закарпатська область витратила 123,8 мільйона гривень – найнижчий показник серед віддалених від фронту регіонів.

До того йшлося загалом про укриття, тепер зупинимося на тому, що відбувається у школах. Безпека дітей повинна бути пріоритетом, і як би сумно це не звучало, наступні покоління українців повинні виростати з чітким усвідомленням того, що та хто їм загрожує, а також як цій загрозі протистояти, не нехтуючи власною безпекою.

У Міністерстві освіти і науки в коментарі для 24 Каналу повідомили, що станом на кінець 2024 року 73,78% учасників освітнього процесу забезпечені укриттями. Із 12 251 школи 9 183 мають власне укриття, 3 668 орендують, а 997 користуються чужими приміщеннями без оренди. Проте ці дані не дають повної картини, адже деякі заклади комбінують різні форми захисту.

У МОН визнають, що ситуація нерівномірна: в одних регіонах укриття є майже у всіх школах, в інших спостерігається критичний дефіцит. Однак процес не стоїть на місці – до кінця 2025 року планують збудувати ще 119 протирадіаційних укриттів за державний кошт.

Водночас серед усіх цих цифр та гучних заяв постає дуже логічне запитання: що робити навчальним закладам, які досі не мають належного захисту?

Для шкіл, які не мають належних укриттів, МОН пропонує подаватися на цифрову платформу DREAM для отримання донорського фінансування або державної субвенції. З 2025 року діє комплексна політика "Школа офлайн", що передбачає інвестиції не лише в укриття, але й у шкільні автобуси, протипожежний захист та металодетектори.

Держава продовжує інвестувати в укриття цього року, виділивши на це 6,2 мільярда гривень. Крім того, на шкільні автобуси передбачено 1,6 мільярда гривень. Нова субвенція на протипожежний захист становить 500 мільйонів гривень, а на металодетектори – 200 мільйонів,
– кажуть у МОН.

За словами посадовців, головний акцент – на комплексній моделі безпеки. Як зазначили у відомстві, запущено експериментальний проєкт із залученням Служби освітньої безпеки, де інспектори поліції закріплені за школами для проведення тренінгів і реагування на інциденти. Понад 1 250 інспекторів вже працюють у школах, ще 380 проходять навчання.

Загалом видно зусилля посадовців інвестувати в шкільну безпеку. Показник забезпечення укриттями понад 73% учасників освітнього процесу є доволі високим, хоча, очевидно, спокійно можна буде видихнути лише тоді, коли кожна дитина буде в безпеці.

Що варто робити дітям в школі під час повітряної тривоги / Алгоритм дій від МОН

Практика показує, що там, де гроші, – там скандали. На жаль, навіть таке чутливе питання як оснащення укриттів може супроводжуватися завищеними цінами, підозрілими підрядниками або купівлею барабанів.

Здається, що це було у минулому житті, проте не так уже й насправді давно, на початку літа 2023 року, голова комісії з перевірки використання бюджетних коштів для облаштування укриттів Леонід Ємець заявив, що в укриття Дніпровського району Києва закупили електричних овочерізок на 130 тисяч гривень. Також, за словами посадовця, було оголошено тендер на купівлю модних електричних сковорідок, які коштують 720 тисяч гривень за одну штуку.

Але все ж апофеозом в цій історії стали барабани.

Якщо ви думаєте, що сковорідка за 720 тисяч це межа, то як вам 300 шкіряних барабанів в укриття?! За 890 000 гривень. І знову РДА Дніпровського району. Ще раз. В укриття. Барабани. 300. На майже 1 мільйон гривень,
– йшлося в повідомленні.

Закінчилась ця історія після суспільного розголосу досить добре. Зрештою Дніпровська РДА в Києві оголосила, що достроково розірвала договір на закупівлю – кошти, за які мали придбати музичні інструменти, лишилися у бюджеті столиці.

Можна було б подумати, що лише столиця – місце для найголовніших "бюджетних подвигів", однак – ні. У Високопіллі Херсонської області замовили будівництво укриття на території школи за понад 80 мільйонів гривень, хоча раніше вже було виділено понад 130 гривень на реконструкцію цієї школи з укриттям. Журналісти Bihus.Info встановили, що переможцем тендеру стала компанія "Автоінтерстрой", пов'язана із заступником голови Херсонської ОВА Антоном Самойленком.

Окрім того, у селищі Велика Олександрівка Херсонської області без проведення аукціону було укладено договір на будівництво вартістю понад 150 мільйонів гривень з компанією "Укрбуд-Проект-Реконструкція". Директора цієї фірми оцінюють у розкраданні бюджетних коштів, а батько власника має судимість за державну зраду, відповідно до матеріалу Центру публічних розслідувань.

Розслідували "дивні-дива" під час будівництва укриттів і журналісти 24 Каналу. Декілька місяців тому ми випустили матеріал, у якому розповідали, як Центр обслуговування підрозділів МВС оголосив ремонтних тендерів на понад 20 мільйонів гривень, серед яких було – облаштування укриттів. Усі підряди отримала "Максима Буд", хоча й пропонувала завжди найвищу ціну. Пропозиції конкурентів відхиляли через "формальності", а на невідповідності у "Максима Буд" у МВС, ймовірно, дивились крізь пальці.

Можна ще багато говорити про скандали, пов'язані з будівництвом укриттів, але хочеться вочевидь одного – аби вони були рідкістю та несподіванкою, а не прийнятною закономірністю. Разом з тим важливо розуміти, що надійні та не дуже укриття – це те, що залишиться з нами після цієї війни. Звісно, не хочеться, аби вони коли-небудь комусь були потрібними, але реальність доводить – краще прораховувати абсолютно всі сценарії розвитку подій.