Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Так реформи не робляться, – в "Голосі" пояснили, чому перезавантаження судової системи не буде

      Судова реформа / https://pixabay.com

      Верховна Рада ухвалила президентський законопроєкт про діяльність органів суддівського врядування. Проте в партії "Голос" переконують – його не можна вважати реформатоським. Про це в ексклюзивних коментарях журналістці 24 каналу розповіли депутати від партії "Голос" Сергій Рахманін та Олександра Устінова.

      На переконання Сергія Рахманіна, в ухваленому 16 жовтня законопроекті щодо діяльності органів суддівського врядування (№ 1008), один пункт – реформаторський, другий – ретроградний, а третій може бути репресивним в залежності від того, хто ним користуватиметься.

      Важливо: Рада ухвалила законопроєкт про суддів: що передбачає ініціатива Зеленського

      Рахманін додає, що була можливість відправити законопроєкт на друге повторне читання, відпрацювати і дійти згоди, та, на жаль, цей шанс депутати не використали.

      Так реформи не робляться. І, байдуже, йдеться про судову реформу чи будь-яку іншу. Назвати цей законопроект проривним чи тим паче реформаторським я би не ризикнув,
      – переконує народний обранець.

      Чому Рада Європи розкритикувала судову реформу Зеленськоо, дивіться тут:

      Законопроєктом про так звану судову реформу пропонується кілька новацій. Передовсім, два основних органи, які зараз мають займатись очищенням судової системи – Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККСУ) та Вища рада правосуддя – мають бути очищені, і лише потім вони повинні займатись добором суддів. Окрім того пропонується зменшити кількість суддів Верховного суду з 200 до 100.

      Суддів не потрібно зменшувати, натомість їх потрібно "почистити". Насправді Верховний суд достатньо завалений справами,
      – переконує Олександра Устінова.

      На її думку, потрібно залишити ту ж кількість суддів, але переатестувати та звільнити тих, до кого були питання у громадської ради доброчесності. Загальновідомо, що дуже багато суддів з Верховного суду, до яких виникали питання, все ж потрапили на роботу в суд.

      Фінанси: Зарплата – величезна, а ефективність низька, – Арахамія про Верховний суд

      Йдеться, зокрема, про тих, хто судив майданівців, не міг пояснити походження статків та інших осіб. Тому ті, до кого у Ради доброчесності були питання, мали б пройти переатестацію і бути звільними. На їх місце повинні були прийти нові.

      Зменшення кількості призведе до того, що приберуть неугодних суддів, які не хочуть виконувати ті доручення, які їм можуть давати,
      – переконана Устінова.

      судова реформа Зеленського, діяльності органів суддівського врядування
      Судова реформа від президента / Фото 24 каналу

      Друге питання – перезавантаження чи очищення Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККСУ) та Вищої ради правосуддя (ВРП).

      Читайте також: Випробування судовою реформою, або Чи в силі нова влада змінити усталені правила судів

      В парламентській залі не підтримали одну дуже важливу правку, завдяки якій рішення про звільнення ухвалювали б міжнародні експерти, які б увійшли в спеціальні комісії при ВРП і ВККСУ. Проте депутати вилучили міжнародників з цього процесу. Таким чином, ВРП має сама себе очищувати.

      "Я ще не бачила жодної структури в Україні, яка б сама себе очищувала. Якщо до ветування не будуть повернуті міжнародні експерти, тоді система залишиться і не буде самоочищатись", – резюмує Устінова.

      Що таке Вища рада правосуддя? Це впливовий державний орган, який має забезпечувати незалежність судочинства, а також формувати доброчесний і високопрофесійний корпус служителів Феміди.

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук