Постійні конвекційні рухи в зірках спричиняють певні коливання поверхні, які ми можемо зафіксувати. Коли ж зоря перетворюється на червоного гіганта, то починає розширюватися в 10 або більше разів. Ці величезні газові оболонки також пульсують з певним періодом та амплітудою, що означає, що їх коливання можна спостерігати. Це й вдалося зробити завдяки даним з космічного телескопа NASA TESS.
Читайте за темою Чому ми бачимо так мало наднових зірок: дослідження
"Зоряна симфонія" червоних гігантів: дивитись відео
Скільки TESS виявив червоних гігантів, які пульсують
TESS веде спостереження за небом, використовуючи 4 камери. Під час своєї дворічної основної місії TESS дослідив близько 75% небесної сфери. Кожна камера робила повне зображення розміром 24 на 24 градуси кожні 30 хвилин. У середини 2020 року камери почали робити одне зображення за 10 хвилин.
Щоб виявити червоні гіганти, які пульсують, вчені використали нейромережу. Щоб навчити її правильно виявляти та інтерпретувати цілі, науковці дали її для навчання дані по 150 тисячах зірок, досліджених телескопом Kepler. З них 20 тисяч були саме червоними гігантами, які коливалися.
Щоб виявити цих червоних гігантів з даних телескопу TESS, довелося проаналізувати аж 24 мільйони зірок. Виявилося, що понад 158 тисяч з них – червоні гіганти, які пульсують. Відстані до зірок визначили, використавши дані з телескопа Gaia.
За допомогою Gaia TESS дав нам квитки на концерт червоних гігантів,
– жартують вчені.
TESS досліджує небесну сферу: дивитись відео онлайн