Форум, який самі учасники називали не інакше як "історичним" та покладали на нього величезні сподівання, з самого початку виявився пустим.

З часу попереднього саміту, який відбувся у 1999 році в Стамбулі, Організація з безпеки та співробітництва в Європі, на переконання експертів, займалася суто декларативною роботою. Жодного вагомого документу, який би засвідчував про реальні наміри вирішити конфлікти на контенті ухвалено не було.

Численні експерти від організації лише відвідували вибори різних рівнів та займалися аналітичною роботою. Тож планувалося, що саміт у Астані відновить довіру до організації і покладе початок реформуванню цієї структури. Та, найголовніше, наблизить вирішення давніх конфліктів на Кавказі, у Косово та Придністров’ї.

”Те, що тут присутні представники 56 держав є свідченням того, що всі бажають покращення, нового імпульсу у розвитку організації, де всі вони рівні, всі члени однієї родини, а не учасники ворогуючих угруповань”, - каже генеральний секретар ОБСЄ Марк Перен де Брішамбо.

Проте прориву не сталося. Впродовж двох днів світові лідери запевняли один одного у бажанні покращити ситуацію, та зрештою пересварилися. Про суттєві суперечки у питаннях безпеки свідчить хоча б те, що підсумкову декларацію саміту учасники погоджували 10 годин замість заявлених півтори. За цей час форум встигли залишити практично всі перші особи.

Після десятигодинного погодження країни спромоглися ухвалити документ під назвою "Назустріч співтовариству безпеки". Та він не містить жодної конкретики. Натомість проголошує, що всі готові до співробітництва. Чи не єдиним цікавим моментом стала одностайна підтримка територіальної цілісності Грузії країнами ЄС, незважаючи на спротив Росії. Відтак, експерти оцінили саміт як неефективний.

”Великі форуми не повинні завершуватися лише двосторонніми зустрічами, обговоренням загальним, звіркою годинників - це важливо. Але, мабуть, кошти платників податків повинні спрямовуватися дещо на інше - на результативність, на конкретний результат для кожної людини”, - каже експерт з міжнародних питань Валерій Чалий.

Та саміт в Астані став хорошим прикладом організації подібних заходів для України, оскільки Київ головуватиме в ОБСЄ у 2013 році. Тим часом, у Міністерстві закордонних справ України стверджують: сам факт проведення саміту ОБСЄ - вже є значною подією. А те, що форум голів держав проходив у Казахстані показало, ОБСЄ розширює географію впливу.

”Ми також розглядаємо головування в ОБСЄ, як важливий інструмент посилення ролі України в світі. Це можливість показати, що у нас є свої варіанти відповідей на ті питання, що хвилюють країни-члени організації. В першу чергу, на чому ми зосередимо увагу - це вирішення Придністровського конфлікту, тому, що це безпосередньо зачіпає інтереси України”, - каже директор Департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин.

Одразу ж після саміту його організатора - президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва - звинуватили у нецільовому використанні коштів. На помпезну подію витратили 11 мільйонів євро.