Здорожчання "комуналки" відбуватиметься у два етапи. Спершу ціни мають підвищитись до 1 квітня, а потім з жовтня. Мешканці столиці платять за збільшеними тарифами з 1 лютого. За даними КМДА, в результаті подорожчання гарячої води і опалення квартплата киян зросла в середньому на третину. Полегшити тарифний пресинг можна оформивши субсидію, заспокоюють в міськдержадміністрації.
"Скористалися сьогодні 40 тисяч абонентів. Ми думаємо, що при піднятті тарифів з лютого місяця ріст має бути, плануємо десь 60-70 тисяч людей буде користуватися", - каже перший заступник голови КМДА Олександр Мазурчак.
В КМДА також стверджують, що для зручності городян намагалися максимально спростити процедуру оформлення субсидій. Втім, судячи з тверджень киян, задум не вдався.
"У мене прописаний чоловік, але зі мною він не живе вже 10 років і ніде не працює. Я так і написала за заявою, відправила все документи. Але мені прийшло повідомлення про те, що вимагають як завжди про заробітну плату всіх членів прописаних в цій квартирі", - каже киянка Любов.
Так звані альтернативні комунальники, представники організації співвласників багатоквартирних будинків кажуть, що жодне підвищення тарифів ще не супроводжувалось такою плутаниною. В ОСББ не знають, як нараховувати мешканцям квартплату - за максимальним, чи мінімальним тарифом.
Слід зазначити, що підвищення комунальних тарифів турбує не лише малозабезпечені верстви населення, а й цілком заможних громадян. Платити більше і не отримувати навзаєм якісних послуг ніхто не хоче.
"Кожного разу, підвищуючи тарифи на житлово-комунальні послуги, влада наводить для цього різні підстави: невідповідність ціни реальній вартості, необхідність модернізації обладнання чи зобов`язання перед міжнародними організаціями, як це було останнього разу. Споживачі у відповідь чекають покращення якості комунальних послуг, однак зазвичай їхні сподівання не справджуються", - каже журналіст Юлія Шост.
Експерти погоджуються: кошти мають спрямовуватись на модернізацію галузі. Для цього необхідно забезпечити прозорість формування тарифів.
"Маючи не оптимальні і дуже роздуті штати працівників, зокрема адміністративних, часто використовуючи для розрахунку тарифу непрозорі складові, тобто ніхто не знає, що насправді мається на увазі за тою чи іншою складовою тарифу в кожному конкретному підприємстві і власне кажучи, як підсумок ми маємо постійні розмови про те, що тарифи потрібно підвищувати, але водночас ніхто не може сказати, на скільки потрібно підвищувати", - каже голова правління Центру громадської експертизи Любомир Чорній.
"Наприклад, я вважаю абсолютно безпідставним, коли в складову тарифу включаються витрати, які були понесені від виробника послуги до його споживача, а це іноді до 18%. Не можна включати до тарифів різні витрати, які в Києві роками оплачувались, це гроші на представницькі витрати та фуршети, півтора мільйона за рік", - каже міністр ЖКГ опозиційного уряду Володимир Бондаренко.
Як це не парадоксально, а підвищення тарифів зазвичай спонукає громадян до платіжної дисципліни, - констатують експерти. Так, кияни у січні поточного року розрахувалися за комунальні послуги на 100%. Водночас, в регіонах ситуація з проплатами не така зразкова. У Держкомстаті підрахували, що заборгованість населення в країні за місяць зросла на 6% і склала понад 12 мільярдів гривень.