На початку тижня сайт опублікував більше 250 тисяч секретних документів, головно внутрішню переписку американських посольств по всьому світу з держдепом США.
На відміну від попередньої публікації, яка містила факти про війну в Іраку та Афганістані, нова порція секретів виявилася набагато цікавішою. Центральною темою виявився Близький схід та доручення держдепу про шпигування за вищими чиновниками ООН. Зокрема, виявилося, що Саудівська Аравія, Бахрейн, Йорданія та Ізраїль постійно закликали США розпочати війну проти Ірану з метою знищення його ядерної програми.
Інформація про необхідність шпигунства за посадовцями ООН викликала справжній фурор. Виявилося, що ініціатором виступила безпосередньо голова зовнішньополітичного відомства Сполучених штатів Хіларі Клінтон. Проте найбільше скандальними стали характеристики, які американські дипломати давали об’єктам своїх звітів, серед яких чимало світових лідерів.
Так, керівників Росії Дмитра Медведєва та Володимира Путіна вони порівняли з героями коміксів Бетменом та Робіном, прем’єр-міністра Італії Сильвіо Берлусконі охрестили "слабаком", який не встигає виспатися після численних вечірок, а президент Франції Ніколя Саркозі здається їм "голим королем". Політичного лідера Ірану Махмуда Ахмадінежада американські дипломати порівнюють з Гітлером, а главу КНДР Кім Чен Іра називають "плюгавеньким дідком".
Та практично ніхто на ці прізвиська не образився. Уряди чи не всіх країн, згаданих у досьє, поспішили слідом за Вашингтоном звинуватити сайт у створенні загрози для тисяч людей по всьому світу.
”Я вважаю, що WikiLeaks здійснили акт найгіршого шпигунства за Сполученими штатами за всю історію. Оприлюднення секретної інформації, та ще і в Інтернеті скомпрометувало не лише систему безпеки США, але і інших країн, особливо це стосується тих людей, що згадуються у документах”, - каже сенатор Джо Ліберман.
Першою відгукнулася Швеція, де Джуліана Ассанжа - засновника ресурсу - негайно оголосили у розшук через Інтерпол за звинуваченнями у сексуальному насильстві та зґвалтуванні. Сам сайт постійно піддається хакерським атакам. В результаті, Ассанж був змушений переховуватися, а його ресурс позбавили веб-адреси та закрили.
Але тепер про WikiLeaks не знає тільки лінивий. Адміністрація сайту усі звинувачення відкидає - мовляв, оприлюднення секретів потрібне для того, аби контролювати уряди, щоб ті не вели подвійної гри. Що ж до публікації імен людей, які працюють під прикриттям, то все це - вигадки адміністрації Обами.
”Ми не видавали імена людей, які можуть постраждати від публікації цих документів. До цього ми дуже ретельно поставилися. Але, як і у випадку з публікацією іракського досьє, Пентагон нам закидає, що ми ставимо життя засекречених агентів у небезпеку Це неправда”, - каже речник WikiLeaks Крістін Храфнсон.
Чим закінчиться ця історія, наразі передбачити неможливо. Адже публікація секретних документів ще не закінчилася - кожного дня з’являються нові порції одкровень від американських диппрацівників. Аби продовжити цю роботу, після закриття сайту в США, він відновив роботу в доменній зоні Швейцарії.