Це він у 1989 році придумав глобальний гіпертекстовий проект, нині знаний як всесвітня павутина. Його колеги досі не можуть повірити, що це дійсно стало популярним.

Бен Сігал (комп’ютерний аналітик CERN): "Ми всі були здивовані, дуже здивовані, тому що з технічної точки зору це дуже важкий проект."

Коли Бернерс-Лі працював у Європейській організації з ядерних досліджень, у нього народилася ідея - з’єднати гіпертекст з Інтернетом. У 1991 році всесвітню павутину все ж запустили, а її павучка-творця нагородили лицарським званням. Щоправда, це сталося через 12 років, у 2003-му.

Тім Бернерс-Лі (винахідник WWW): "З часом ставлення до мого винаходу змінилося, але я пам’ятаю, як в перші роки доводилося просто переконувати людей користуватися ним, бо тоді ще не було стільки сайтів як зараз, і цікавого в Інтернеті було доволі мало."

І дійсно, зараз без WWW свого життя ми вже не уявляємо - хтось через Інтернет продає нафту, хтось шукає роботу, хтось знайомиться. І це все на фоні зростаючої з геометричною прогресією кількістю сторінок в мережі.

Кріс Грін (редактор IT PRO): "На початках було лише 11 тисяч сайтів, зараз їх - десятки мільйонів, ніхто не може назвати навіть приблизну їх кількість, а з розвитком технічних можливостей мережа розростається фантастичними темпами! Зараз зробити власний сайт можна безкоштовно, необхідно лише мати необхідний мінімум навичок для цього."

У 1994 році Тім Бернерс-Лі заснував World Wide Web Consortium у Масачусетському технологічному університеті. Він об’єднав декілька компаній, які прагнули уніфікувати всесвітню мережу. Консорціум визначив, що його стандарти повинні базуватися на безкоштовній технології.

Тім Бернерс-Лі (винахідник WWW): "Поширювати Інтернет треба. Чим більше мобільних телефонів та лептопів підтримують Інтернет-технології, тим простіше людям з найвіддаленіших куточків світу долучатися до мережі."

Але звісно, мало хто знає про Тіма Бернерса-Лі. А він зрештою, і не прагне особливої популярності. Він одружений, має двоє дітей і понад усе любить свою роботу. Головне для нього - розвивати та вдосконалювати мережу. Адже це так прекрасно - власними руками творити історію, навіть якщо вона - віртуальна.