В основі сценарію балада Тараса Шевченка "У тієї Катерини". Вірш Кобзаря є фактично стовбуром сценарію стрічки, який обростає гілочками української історії, тривалістю у 400 останніх років. Це суха інформація про фільм, яку не завадило б знати до перегляду. Хоча і без неї в процесі задум автора стає очевидним.
Читайте також: "Спіймати Кайдаша": сюжет і трейлер 10 епізоду популярного серіалу
Тернистий шлях Толоки: від задуму до екрана
Історія "Толоки" як фільму розпочалася ще в 1967 році. Тоді 20-річний Михайло Іллєнко разом із братом Юрієм Іллєнком на березі Дніпра в мальовничому кінематографічному селі Бучак (до речі, там свої фільми знімали Олександр Довженко, Сергій Параджанов та і Юрій Іллєнко), роздумували про толоку, мовляв це феноменальне явище – коли селяни збираються всі гуртом, аби швидко побудувати чи відновити зруйновану хату. Не встигало ще перестати диміти згарище, як поряд виростала нова хата з глини й очерету. А завдяки доброзичливим зовнішнім сусідам збирати толоки українцям доводилось часто.
Так, завдяки спільним зусиллям українці берегли свій народ – від часів татаро-монгольських навал і до сьогодні. Тільки якщо колись гуртом відбудовували зруйновані хати, то сучасна толока набула іншої форми – гуртом збирають матеріальну допомогу армії, переселенцям.
Кадр з фільму "Толока" / Фото Толока
Так говорить про ідею створення фільму сам режисер Михайло Іллєнко:
Найдивніше те, що толока – це унікальна, переможна система українського самопорятунку. Вона, як не дивно, не залишила сліду ні в літературі… принаймні я не знайшов... я не знайшов в поезії, я не знайшов в живописі, хоча це дуже красиво. Я не знайшов окремої теми в кіно.
По-справжньому фільм почав вимальовуватися, коли Михайло Іллєнко перегорнув сторінки Кобзаря і в очі втрапив вірш "У тієї Катерини". Балада Тараса Шевченка стала стовбуром сценарію, з якого як гілки проросли болючі сторінки української історії. А хата стала чи не головною героїнею стрічки.
Над фільмом працювала кінематографічна родина Іллєнків. Ексголова Держкіно Пилип Іленнко – як продюсер, а донька режисера Іванна Іллєнко виконала головну роль – Катерини. Також в епізодах зіграли роль і діти Пилипа Іллєнка. Це той випадок, коли кіно – сімейна справа, і це тільки на користь фінальному продукту на екрані. Акторка та балерина Іванна Іллєнко фактично росла разом з ідеєю батька зняти фільм про толоку, і прогнозовано втілила цю роль на екрані на максимально високому рівні.
Іванна Іллєнко у ролі Катерини / Фото Толока
Зйомки Толоки стартували в 2013 році, та незабаром зупинились: в Україні перегорнулася нова драматична сторінка історії – анексія Криму та війна на Донбасі. Тоді автори заморозили виробництво фільму на довгих 5 років. І тільки в 2017-му ситуація зрушила з місця – Мінкульт дофінансував проєкт, а Михайло Іллєнко зважаючи на ситуацію в країні вніс корективи в сценарій. Довготривала мандрівка завершилася. Можна й впевнено сказати, що створення фільму – це теж була толока, адже на різних етапах до процесу долучалися небайдужі.
Фільм, що вражає "картинкою" і змістом
Стрічка кардинально відрізняється від 90% того, що зараз показують в кінотеатрах. Це яскравий приклад українського поетичного кіно, не притаманного сучасності. Ніби фільм, знятий в 70-их роках, дивним чином перенісся на екран сьогодні, дорогою набувши елементів сучасності.
Картина вимагає уваги глядача і не відпускає ні на хвилину. Мінімальна кількість діалогів не перетягує на себе увагу та не відволікає від того, що відбувається на екрані. У центрі всього – візуальний ряд, ніби не читаєш, а дивишся поетичний твір. Метафоричні явища та алегоричні герої змушують обдумувати кожен епізод ще під час перегляду. Це фільм, який точно не вдасться дивитися "одним оком". І після перегляду якого не вийде перемикнутися на іншу тему. Він змусить копатися в історії, шукати пояснення тим чи іншим ходам в сценарії і довго гадати, кого чи що уособлює персонаж Богдана Бенюка – навіжений електрик періоду Чорнобильської катастрофи. А ще змусить роздумувати, чому історія повторюється і щоразу Катерина лишається без даху над головою. Особливо актуально це зараз, коли сучасна Катерина ледь не лишилася без хати, а північному сусіду таки вдалося вкрасти шматок покрівлі.
Саундтрек до фільму Толока – інтерпретація Михайла Іллєнка пісні "Чорні очка, як терен"
Зверніть увагу: У HBO презентували трейлер серіалу з Джудом Лоу: загадкове відео
Усю картину умовно можна розділити на 14 частин – саме стільки разів Катерина лишалася без хати, і стільки разів її гуртом підбудовували. Навколо хати зав'язується весь сюжет: то її руйнують татари, то вдираються більшовики, то в хаті Катерини Мазепа ховає Софію Київську та інші хатинки за "механізмом матрьошки" – одна в одну; то хату затопило великою водою. Останню врешті побудували в Криму. І це той епізод, який з'явився вже в процесі створення фільму – після анексії півострова Росією. Що вкотре продемонструвало циклічність історії.
Можна ще багато всього розповісти про Толоку, але краще всього – піти в кіно і подивитись. І навіть якщо через карантин зараз після прем'єри покази в кінотеатрах скасують – варто туди навідатись згодом.