Таку думку сайту "24" висловив політичний експерт Тарас Чорновіл.
Як зауважує політолог, негативна реакція на закон з боку влади Угорщини і Румунії виникла через те, що їхні уряди фактично створюють у нас гетто. За словами Чорновола, спостерігається досить дика ситуація в районі компактного проживання угорської і румунської національних меншин – діти там фактично не вивчають української мови. Після молодшої школи не можуть сказати двох слів українською.
Як зауважує Тарас Чорновіл, після завершення школи ці діти не можуть адаптуватися в українське життя. Тому, говорить експерт, для дітей, які навчаються угорською або румунською, є два шляхи: залишитися ображеними, незадоволеними низькооплачуваними працівниками в своїх районах, або ж для них відкриті ворота в Угорщину і Румунію, де вони отримають подвійне громадянство, можуть навчатися у вузах.
Виходить, що українська середня освіта на угорській і румунській, профінансована за наші гроші, продукує людей або для сепаратизму, або щоб вони були спеціалістами в сусідній країні, яка переживає демографічну кризу. Ніби ми її не переживаємо,
– наголошує Чорновіл.
До того ж, зазначає політолог, у Румунії заборонене навчання на мовах нацменшин. Фактично така ж ситуація і в Угорщині.
"Україні не треба поступатися і мати елементарну гідність. Ми зробили правильний крок, ухваливши Закон про освіту. Треба гарно все пояснити іншим. Якщо це не сприймуть, то виставити відповідні вимоги", – підкреслив Тарас Чорновіл.
Нагадаємо, Закон про освіту вступив в силу 27 вересня. Ним передбачено перехідний період для дітей, які вступили на навчання до 1 вересня 2018 року і зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. У Бухаресті та Будапешті вбачають у цьому утиски відповідних нацменшин в Україні. На підписання цього нового закону про освіту президентом України Петром Порошенком негативно відреагували в Угорщині та Румунії.