Автор ідеї та режисер фільму Максим Литвинов розповів, що це фільм-портрет, предає 24 канал. Він зауважує, що зараз українці борються з ворогом зовнішнім, але після перемоги для багатьох настане час боротьби з ворогом внутрішнім, з посттравматичним синдромом.
До речі Скоро знову будемо разом, – "Пташка" з "Азовсталі" показала архівні відео з Маріуполя
Хто така Ксенія Каян
Жінка працювала в міжнародній гуманітарній місії, що займалася гуманітарним розмінуванням на Донбасі. Сільськогосподарські угіддя в цьому регіоні були заміновані і забруднені снарядами, що не розірвалися у результаті військових дій з 2014 року. До речі, Росія назвала цю організацію екстремістською.
Однак історія розповідає про особисту втрату. Героїня фільму “Лють дозволяє мені дихати” провела у Маріуполі перший місяць вторгнення, коли росіяни знищували місто. Ксенія ховалась у підвалі філармонії. Під час російської атаки на Маріуполь Ксенія Каян втратила сина Богдана.
Ксенія Каян / Фото ОУП
Лють допомагає дихати
Після втрати Ксенія не знала, як жити далі. Вона навіть мала намір щось із собою вчинити, однак відкинула ці думки – тримається за життя. У жінці зараз дуже велика ненависть і біль.
І ця лють допомагає мені дихати. Я розклала собі ймовірні варіанти розвитку подій. Перший варіант — збожеволіти. Другий варіант — довести себе до інфаркту. Третій варіант — вкоротити собі віку. І четвертий варіант. Пройти реабілітацію та спробувати повернутися до якоїсь подоби нормального життя,
– розповіла Ксенія.
Жінка зрозуміла, що перших три варіанти Богдан би не схвалив.
Ксенія з чином Богданом / Фото з особистого архіву
Смисли, які допомагають Ксенії триматись
Історія Ксенії Каян – це дослідження почуттів людини з посттравматичним синдромом, смисли та емоції, які допомагають героїні триматися. Автори вважають, що “Лють дозволяє мені дихати” може надати сили багатьом у їхньому власному житті.
Фільм має вийти у лютому 2023 року.