Це трапилося тому, що з правлячої коаліції вийшли фламандські ліберали. Причиною розколу стали розбіжності між фламандськими і валлонськими громадами країни.

У багатій північній Фландрії, яка говорить на нідерландській мові, переважають сепаратистські тенденції. За даними соцопитувань, третина фламандців готова проголосувати за націоналістичну партію Барта Де Вевера – "Новий фламандський альянс".

Лідер націоналістів виступає за роз’єднання Фландрії і Валлонії на повністю незалежні економічні регіони, а також за зміну статусу держави на конфедерацію. Бідніша франкомовна Валлонія виступає проти розмежування країни.

В цій частині Бельгії та двомовному Брюссельському столичному регіоні лідирують відповідно Соціалістична партія і Реформаторський рух. Однак, навіть у разі перемоги націоналістів, Де Веверу навряд чи вдасться сформувати новий федеративний уряд. Адже "Новий фламандський альянс" не має партії-партнера у Валлонії. За конституцією Бельгії, у формуванні правлячої коаліції обов'язково мають брати участь і фламандські, і валлонські партії.