Проєкт за підтримки Favbet
Із цієї нагоди 24 канал спільно з FAVBET у проєкті "Олімпійські чемпіони серед нас" вирішили розповісти про людей, щоденна праця яких нічим не поступається заслугам та подвигам олімпійських чемпіонів. На їх честь не грає державний гімн, про них не знімають репортажі, не обговорюють у ЗМІ та соцмережах, але їхня робота – цінна та важлива. Ті, без кого неможливо уявити наше повсякденне життя.
Читайте також: "Людина-павук" в українських реаліях: чим цікава професія промислового альпініста
Сантехніки не часто стають знаменитими, на відміну від зірок спорту. Чим якісніше вони виконують свою роботу, тим менше не неї зважають. Попри те, що ця робота вимагає витримки, координації та підготовки екстра класу. І саме від неї залежить комфортне життя міста.
Про всі особливості професії сантехніка розповів співзасновник будівельної компанії "БТГ" Владислав Нікітчук, який, зокрема, займається обслуговуванням комунікаційних мереж у Києві.
У будівництво Владислав прийшов понад 10 років тому випадково – у момент, коли були потрібні гроші, запропонували попрацювати різноробом. Випадковий підробіток перетворився на справу життя та власний бізнес. Із тим, що найцікавіше для нього спеціалізуватись на сантехніці, він визначився доволі швидко.
Сантехніка – вартісна робота. Вона потребує координації рухів і розуму. Вона цікава, попри те, що у ній бувають неприємні моменти. Але вони є у будь-якій роботі, яку професію не візьми. Сантехнік – це комунальний лікар-проктолог. Ніхто не скаже, що до нього звертався, але черга на консультацію стоїть, – жартує Владислав.
Яким є сучасний сантехнік
Одразу уточнимо: уявляти сантехніка нечемним, не зовсім тверезим і не дуже охайним дядьком, який не сильно переймається свою роботою сьогодні вже не актуально.
Сучасний сантехнік – це чоловік середнього віку та із доходом вище середнього. "Він разом із родиною живе у власній квартирі. Всю свою родину він забезпечує на 100%. Має непогану машину. Вартість його обладнання – від 1,5 тисяч доларів і вище", – описує Владислав портрет свого середньостатистичного колеги.
Владислав Нікітчук / Фото – з особистого архіву
Виглядає він охайно і свій робочий інструмент тримає у чистоті і порядку – дорога техніка іншого ставлення не любить.
Його робочий день починається так само як у всіх: прокинувся, поснідав, випив кави і вирушив на роботу. Але скільки цей день триватиме та якими задачами буде наповнений – передбачити неможливо.
Є дні, коли робота закінчується стандартно о 19.00. Є дні, коли трапляються складні, непередбачувані або аварійні ситуації і можна до ночі просидіти. Це специфіка роботи: якщо взявся за щось, не можеш кинути, поки все не буде працювати нормально. Трапитись може що завгодно – від ремонту сифону чи крану до необхідності терміново скласти кошториси, – пояснює Владислав.
Як він працює
Виклики за рівнем складності ніяк не сортуються, всі вони обслуговуються у порядку живої черги. Найлегше, що може статись – заміна крану. Завдання середньої складності, наприклад, може стосуватись засмічення стояків або прориву на зварювальному шві. Найважче в обслуговуванні комунальних мереж – глобальні засмічення стояків або прориви труб. Бо у таких ситуаціях нерідко трапляються екстремальні умови виконання робіт.
"Наприклад, нещодавно ми робили заміну центрального стояка каналізації на шести поверхах одночасно. У квартирах, де давно живуть люди. Тобто, роботу потрібно виконати так, щоб не пошкодити у квартирах плитку, меблі, не сильно забруднити житло. Робота ж полягає у тому, що потрібно висмикнути чотири метри чавунної труби і на її місце поставити трубу пластикову. Потім підключити всю внутрішню каналізацію. Зробити все це потрібно максимально швидко, щоби люди не лишались без води надовго", – розповідає Владислав.
Це важка та ювелірна робота, але команда кваліфікованих спеціалістів може впоратись із нею доволі швидко. Головна складність – зробити так, аби ніхто не заважав працювати.
Владислав Нікітчук / Фото – з особистого архіву
"Якщо людей попередити, вони набирають воду у все, що тільки можна, а потім починають її зливати. А якщо робота ведеться, наприклад, по заміні каналізаційного стояка, то все виливається просто на нас. Я так одного дідуся спіймав на гарячому – він ходив по сусідах, у яких не були відключені стояки, води просив. Довго йому пояснював, що наші хлопці вже звикли до нестандартних ситуацій під час роботи, але все ж треба мати повагу до власних сусідів. Тому що все те, що він злив у себе, залетіло би до сусідів у квартири. У них потім буде купа претензій. Дідусь сварився у відповідь, але погодився перечекати", – пояснює Владислав.
Додає, що його колеги у подібному випадку опинились у доволі неприємній ситуації. Вони попередили мешканців багатоповерхового будинку про заміну частини стояка у домовому чаті. Після чого на сантехніків під час роботи впало 200 літрів води з ванни когось з мешканців верхніх поверхів.
Звісно, страхуєшся, робиш відводи, щоб тобі на голову нічого не прилетіло. Але все ж попереджати людей не варто. Так, це звучить трохи цинічно. Але робота буде зроблена швидше і якісніше, – каже Владислав.
Взагалі, за його словами, головний "підводний камінь", який потрібно завжди враховувати у цій професії – людський фактор. Не лише тому, що люди часто провокують позаштатні екстремальні ситуації під час роботи. А й через стереотипне ставлення до сантехніків та неготовність розуміти ціну їхньої роботи.
Що він вміє
Хороший спеціаліст цієї галузі мусить розбиратись не лише в основах будівельної справи та специфіці санітарно-технічних комунікацій, а й у різноманітних технологіях.
Підключення трубопровідної системи / фото з відкритих джерел
"Сучасна сантехніка, крім всього іншого, це – опалення, підключення теплої підлоги, підключення системи "розумний дім", підключення дороговартісної сантехніки, коли крани коштують від 500 євро. Некваліфікованого чи безвідповідального робітника до всього цього просто ніхто не підпустить", – пояснює Владислав.
Він впевнений, що жодне професійне училище не забезпечить усіх необхідних у цій роботі навичок – лише практика та досвід. Лише вони допомагають належним чином прокачати не лише спеціалізовані технічні знання, а й набір soft skills, без яких у цій роботі не обійтись. Ідеться про уважність, відповідальність, швидку реакцію, стресостійкість й обов’язково – комунікабельність.
Владислав Нікітчук з донькою / Фото – з особистого архіву
На запитання "Кому краще не йти у цю спеціальність?" Владислав впевнено відповідає:
Не варто йти в сантехніки надміру бридливим – робота все ж брудна і важка. Не варто йти на цю роботу тим, хто не готовий брати на себе відповідальність і виправляти аварійні ситуації. Немає сенсу займатись тією справою тим, хто не готовий спілкуватись із людьми та знаходити із ними спільну мову. А люди трапляються абсолютно різні – від старенької пенсіонерки до бізнесмена чи народної артистки України.
Чому він все це робить
Попри очевидні недоліки, які пов’язані із не завжди комфортними умовами праці, робота сантехніком має чимало переваг.
По-перше, за неї непогано платять.
"У всьому світі сантехніки заробляють більше за банківських клерків і менеджерів середньої ланки. До них і ставлення зовсім інше, ніж у нас – як до висококваліфікованих майстрів. В Україні сантехніків часто сприймають як тих, хто зловживає алкоголем і тому згоден виконувати свою брудну і неприємну роботу. При цьому, коли сантехнік починає казати, скільки коштує ця робота, у відповідь люди всі обурюються і намагаються збити ціну", – розповідає Владислав.
За даними порталу Work.ua, середньоукраїнська зарплатня починається від 13 500 гривень. Владислав уточнює, що для Києва середньомісячний заробіток сантехніка становить близько 20 000 гривень.
Зарплата залежить від його рівня кваліфікації та від місця роботи. Сантехнік, який працює на комунальному підприємстві, нерідко отримує тільки ставку, а зарплата сантехніка з приватної обслуговуючої компанії може складатись з ставки, і з відсотка від оплати за послуги. Різниця між роботою на підприємства різної форми власності останніми роками поступово стирається. Хоча у ЖЕКах, за словами Владислава, ще іноді зустрічаються працівники, які вписуються у сформований ще за часи Радянського Союзу стереотип сантехніка, який не надто уважно ставиться до своєї роботи.
По-друге, вона не одноманітна.
По-третє, вона перспективна і завжди затребувана. Тому що пов’язана із тою частиною життя кожного з нас, яку ніхто не помічає, коли вона добре працює. "Але коли забивається каналізація, то будь-яке життя – яким би воно не було успішним, творчим чи багатим – зупиняється. Думки залишаються тільки про каналізацію. Без неї цивілізоване місто важко уявити", – сміється Владислав.
Проєкт за підтримки Favbet