- Останній рік мабуть став для Вас роком роздумів. Розкажіть, які були здобутки за часів Вашого президентства і взагалі за 19 років незалежності. І чи взагалі можна зараз щось оцінювати?
- У мене були три речі, які я через свою політику робив для своєї нації. І на цих позиціях я і залишаюсь зараз і хочу про них і надалі говорити про них із українцями.
По-перше, українська незалежність і суверенітет можливі лише в рамках демократичного розвитку України. Жоден тоталітарний режим не забезпечить суверенітет нації, він його програє. Демократія і свобода це базовий фундамент моєї політики. Дуже часто десятками мільйонів людей це сприймалося як слабкість. Кажуть: "Для чого нам свобода, для чого нам демократія?! Давайте говорити про щось прикладне". Це велика помилка. Це велика помилка для прогресу. Це помилка для формули того як нації стають вищими і заможнішими. Вони роблять це тільки через демократію, через свободи. Ми говоримо про політичні свободи, про економічні свободи, про соціальні свободи, про більш справедливу політику. Це лише одна сторона. З іншого боку в усьому цьому є більше відповідальності, навіть твоєї персональної, як громадянина. Твоє життя залежить від того кого ти обираєш. Ти повинен усвідомити – це твій вибір і твоя відповідальність. Так говорить демократія.
Друга моя позиція – це безперечно національне відродження. Це базовий заповіт Шевченка. Що він благав від Господа Бога для своєї нації: "Братолюбія пошли. Єдіномислія пошли".
Це мрія Шевченка 150 років назад. Українців легко зламати коли ми різні: коли ми ходимо в різні церкви, коли ми спілкуємося різними мовами, коли сповідуємо різні історії. Бо одні люблять Павліка Морозова як героя, інші прихиляються перед нашими воїнами, повстанцями, шестидесятниками, які представляють правдиву українську історію, перед воїнами які спасли нас від фашизму.
Не можна творити державу і не мати національної єдності. Це ключова задача сьогоднішнього дня для першої особи держави. Людина яка збагне, що сила твоєї держави, країни, нації залежить від єдності - ця людина переможе. Але на чому базується єдність?
На спільних цінностях. Нам потрібно повернутися до тих цінностей, які за чотири, чотири з половиною століть з нас вибиті. З нас зробили космополітів, іванушків, які не памя’тають свого родства, нас вчили пісні "Мой адрес не дом и не улица". Нас добре вчили чужій історії, чужій мові, чужій церкві. Це не докір людям. Це фотографія.
З такого процесу ми виходили 19 років тому. І утвердити процес державного становлення можна тільки через національне становлення. І це другий контекст, де я все робив щоб у нашої нації з’явилися наші герої, наша історія, щоби повернули те, що по Шевченку нам дає "братолюбіє і єдіномисліє".
Продовження інтерв'ю читайте тут.