Вища рада правосуддя

Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк отримав у серпні 924 тисячі гривень заробітної плати.

Результати реформи напряму залежать від того, хто її втілює. Ще більше від цього залежить суспільна довіра до цих результатів. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, які мають перевірити кожного діючого суддю, обрати суддів безумовно самі повинні відповідати та демонструвати найвищі стандарти доброчесності, а їх призначення не повинно викликати жодних сумнівів.

У Вищому антикорупційному суді буде 39 суддів, 12 з них – в Апеляційній палаті. Таку кількість запропонував голова Державної судової адміністрації і погодила Вища рада правосуддя. У законі ж Про Вищий антикорупційний суд фіксованої кількості немає.

У суддівському середовищі визрів конфлікт. Поки вищий суддівський орган регулярно закриває очі на порушення порядку призначення суддів і вперто "не бачить" зв'язків між суддями, яких він призначає на посаду, та працівниками самого органу, які ухвалюють ці рішення – дехто просто чесно виконує свою роботу.

Часом судді, коли знімають з себе мантії, можуть випити зайвого, похуліганити чи скоїти ще якісь адміністративні правопорушення. Але до них покарання приходить значно рідше, ніж до звичайних українців. Як боротися з системою розповіла гість програми "Честь і НЕчесть" з Олексою Шалайським та Галиною Чижик – активістка Автомайдану, керівниця проекту "Просуд" Катерина Будко.

Першочерговим завданням судової реформи є очищення судів від "персон у мантіях", які у часи Майдану за вказівками адміністрації Януковича, свідомо засуджували невинних. Ці судді вчиняли навіть гірше ніж російські судді, які судять в’язнів Кремля – Сенцова, Балуха, Гриба, Шумкова та інших. Гірше ніж радянські судді, які судили В'ячеслава Чорновола, Левка Лук'яненка, Василя Стуса.

Фактична відсутність правосуддя стало однією з головних причин Революції Гідності. У часи Майдану судді були слухняним репресивним інструментом у руках влади. Сотні суддів виносили сотні неправосудних рішень про взяття під варту активістів, позбавлення їх водійських посвідчень, заборону мирних зібрань.

Про суддів, які ухвалювали свавільні рішення у часи Революції Гідності, розповів гість програми "Честь і НЕчесть" з Олексою Шалайським та Галиною Чижик – голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Президент України Петро Порошенко планує передати до Верховної Ради технічний документ про запуск Антикорупційного суду, але навколо нього не вщухають пристрасті.

У понеділок, 18 червня, Вища рада правосуддя (ВСП) на засіданні одностайно підтримала проект закону авторства Президента України Петра Порошенка "Про створення Вищого антикорупційного суду".

Президент України Петро Порошенко направив закон про Вищий антикорупційний суд до Вищої ради правосуддя.

Складається враження, що влада готова відмовитися від фінансування МВФ та підтримки Заходу заради суверенного права призначати недоброчесних у Антикорупційний суд. І поки Президент, як лев б’ється за це право, Вища кваліфікаційна комісія, яка і має визначати хто буде суддею Антикорсуду, продовжує "очищати" суддівські лави, залишаючи там побільше недоброчесних.

Коли аналізуєш результати перевірки суддів, яке здійснює Вища кваліфікаційна комісія, то перше, що спадає на думку – це імітація. Такі відчуття виникають навіть у рідких випадках, коли комісія рекомендує звільнити таких суддів, як Богдан Санін.

Нова влада намагається зберегти вибудований ще Януковичем контроль за судами і суддями. І саме тому за чотири роки після Революції Гідності ніхто з високопосадових регіоналів не отримав справедливого покарання, а Президент не боїться їхнього реваншу.

Відповідно до судової реформи, кожен чинний суддя має пройти під контролем громадськості оцінювання на компетентність та доброчесність. У підсумку ухвалюється рішення: звільняти суддю, чи залишати на посаді. Саме так Президент обіцяв нам відсіяти усіх негідників та залишити у судах лише компетентних і доброчесних.

Запускаючи судову реформу, Президент обіцяв очищення та оновлення суддівського корпусу. Це означало звільнення усіх негідників у мантіях та прихід у суди професіоналів з бездоганною репутацією. Вища рада правосуддя – орган, який призначає і звільняє усіх суддів в Україні, та чи спроможний він забезпечити справжню судову реформу, якщо в ньому жодного представника громадськості.

У випуску новин за 5 березня станом на 10:00 – у центрі Києва громадські активісти та борці з корупцією зібралися на мітинг перед початком з'їзду суддів України. Бойовики на сході України порушили перемир'я яке оголошене менше, ніж добу тому.

У центрі Києва громадські активісти та борці з корупцією зібралися на мітинг перед початком з'їзду суддів України.

Вища рада правосуддя залишила на посаді у Дніпровському районному суді Києва його голову – Нелю Ластовку, яка виносила рішення по автомайданівцях. Тут судив скандальний суддя-баночник Микола Чаус. А тепер у цьому суді розглядається справа голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман не буде реагувати на заклик міністра внутрішніх справ Арсена Авакова зняти охорону з судів.

Україна згадує Героїв Небесної Сотні. З 18 по 20 лютого під час масових розстрілів на Майдані загинули майже сотня людей. Відтак родичі загиблих та адвокати зібрались біля Вищої кваліфікаційної комісії суддів, щоб не допустити ухвалення недопустимих рішень.

За оцінками активістів – суддівська система змінилася мало. Лише 15% суддів, які виносили незаконні рішення проти майданівців, звільнені або покарані. Багато з них залишаються на посадах.

До Вищої ради правосуддя надійшла скарга на те, що Національна гвардія зняла охорону з Шевченківського районного суду Києва.

Після того, як глава МВС Арсен Аваков заявив, що ініціюватиме припинення охорони суддів, Вища рада правосуддя вирішила терміново провести позачергове засідання, щоб обговорити проблеми охорони судів.

Вища рада правосуддя прийняла рішення про звільнення судді Подільського районного суду Києва Наталії Неганової за арешти активістів Євромайдану.

Вища рада правосуддя звільнила шістьох суддів. Вони відправляли за грати учасників Революції Гідності та "Автомайдану", а двоє з них перейшли служити до країни-агресора Російської Федерації чи прислуговувати окупантам з "ДНР".

Вища рада правосуддя відкрила 22 грудня дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду Києва Лариси Цокол, яка не заарештувала Міхеїла Саакашвілі.

Справа проти судді Печерського райсуду Лариси Цокол не пов'язана з її рішенням відпустити Міхеїла Саакашвілі.

Суддю, яка під час Революції Гідності позбавляла водійських прав автомайданівців, звільнили з посади.

Вища рада правосуддя 14 грудня звільнила Ярослава Романюка за власним бажанням з посади судді Верховного суду України.

Вища рада правосуддя на своєму засідання звільнила з посади суддю Дніпровського районного суду Києва Миколу Чауса. Відповідне рішення оголосив глава ВРП Ігор Бенедисюк.

Суддю Херсонського міського суду Ірину Котьо звільнено з посади. Так вирішила Вища рада правосуддя під час засідання після відповідного розгляду її скарги.

У підсумковому випуску програми "Вєсті.UA. Жир" за 07.10 – прогульники "Радикальної партії" ризикують накликати на себе гнів самого Олега Ляшка. Міністр екології Остап Семерак зі шкури пнеться роблячи усе для того, аби його називали лосем не через габарити, а міністерську поведінку.

Президент Порошенко неочікувано виступив із заявою, що суперечить його власним слова. Глава держави погодився з необхідністю створення окремого Антикорупційного суду. Але на своїх умовах.

Вища рада правосуддя оголосила імена 111 суддів, які рекомендовані на посади суддів Верховного Суду. Серед них є чимало одіозних суддів, які відзначилися неоднозначними рішеннями.

Вища Рада правосуддя візьметься за розгляд 120-ти кандидатур на посади у Верховний суд України не раніше вересня. Уся процедура має зайняти близько місяця.