Дослідження велося з 1990 по 2015 рік, за цей час річні викиди вуглецю зросли на 60%. Про це йдеться у звіті Oxfam – групи незалежних організацій з дослідження глобальної бідності.
Зверніть увагу Гігантський шматок криги відколовся від Гренландії: приголомшливий вид із супутника
Науковці виявили, що заможні країни відповідальні за використання майже третини "вуглецевого бюджету" Землі. Для порівняння – на найбіднішу половину населення планети припадає лише 4%.
За словами керівника кліматичної політики в Oxfam та автора звіту Тіма Гора, існує не лише економічна нерівність між багатими та бідними. Адже дослідження показує і "вуглецеву нерівність у світі".
На найбагатші 10% припадає понад половину (52%) шкідливих для атмосфери викидів між 1990 і 2015 роками. Найбагатший 1% відповідальний за 15% викидів за цей час – це більше, ніж усі громадяни ЄС та вдвічі більше, ніж у найбіднішої половини людства (7%).
Варто зауважити, що викиди вуглецю найбільше впливають на найбідніші країни, які не мають достатньо ресурсів для боротьби зі стихійними лихами. Чимало з них, як-от лісові пожежі та посуха, можуть бути спричинені, зокрема, підвищенням температури.
Як вплинула пандемія COVID-19
Викиди вуглецю дещо зменшились через пандемію коронавірусу COVID-19. Проте кілька місяців не зможуть компенсувати шкоду, завданої планеті роками. Температура все перебуває на шляху підвищення на кілька градусів до кінця століття.
Вуглецевмісна і вкрай нерівноцінна модель економічного зростання за останні 20 – 30 років не принесла користі найбіднішій половині людства. Це свідчить про те, що ми повинні вибирати між економічним зростанням та виправленням кліматичної кризи,
– підкреслив Гор.
Вчені вважають, що глобальна економіка повинна визначити пріоритет "зеленого росту". Якщо ж цього не станеться, зменшення забруднення під час пандемії матиме дуже незначний вплив на кліматичні зміни.