Щоб допомогти їм розв'язувати нагальні проблеми, а головне – стати повноправними учасниками нових громад, в Україні створюють Ради внутрішньо переміщених осіб (Ради ВПО). Це консультативно-дорадчі органи при місцевих та обласних органах влади, які напрацьовують дієві механізми адаптації та інтеграції переселенців, сприяють ухваленню рішень, щоб захищати права ВПО в громадах, зазначає 24 Канал.
Читайте також "Нове життя на новому місці": як працює Рада ВПО Бахмутської громади в евакуації
Пілотні, тобто перші, Ради ВПО з'явилися у 2019 році в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Дніпропетровській і Харківській областях. Тепер в Україні 869 Рад ВПО різних рівнів.
Щоб об'єднати їхні зусилля, напрацювати спільний план дій та порушити актуальну проблематику ВПО на державному рівні, у Києві відбувся II Всеукраїнський Форум Рад ВПО. До заходу під головуванням тодішньої віцепрем'єр-міністерки, а нині – заступниці керівника Офісу Президента Ірини Верещук долучилися близько 300 спікерів та учасників – урядовці, парламентарі, представники громадських та неурядових організацій, міжнародні партнери.
Як зазначає Уляна Бах, директорка проєктів Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) в Україні, Ради ВПО демонструють українську єдність та стійкість на тлі ворожих атак:
Ми віримо, що це потужна платформа для аналізу досягнень та результатів, обміну досвідом та обговорення нагальних проблем переселенців. Для IREX розвиток і підтримка Рад ВПО – один з ключових напрямків роботи. Ми раді, що цей інструмент перетворився на потужний рух, дієвий механізм, який підтримує держава. Ми продовжуємо надавати консультаційну та методологічну підтримку і тішимося, коли бачимо, як ці Ради працюють та змінюють життя громад,
– каже директорка проєктів Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) в Україні.
Уляна Бах, директорка проєктів Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) в Україні / Фото Ради ВПО
Після повномасштабного вторгнення потреба в Радах ВПО стрімко зросла і робота активізувалася, зауважує радниця БФ "Стабілізейшен cуппорт сервісез" з питань розвитку Рад ВПО Оксана Савицька.
"Одне із важливих завдань – це аналіз потреб цих людей і розробка заходів, які дали б їм можливість облаштуватися в громаді, забезпечувати себе фінансово і загалом будувати нове життя, а не мігрувати далі. Для цього мають бути створені певні інструменти та можливості з боку місцевої влади. Саме Ради ВПО як голос переселенців повинні брати активну участь у цьому процесі", – зауважує вона.
Оксана Савицька, радниця БФ "Стабілізейшен cуппорт сервісез" з питань розвитку Рад ВПО / Фото Ради ВПО
Власними напрацюваннями, як покращити життя переселенців, учасники Форуму діляться охоче.
Я пишаюся тим, що наша Рада ВПО створила велику онлайн-платформу, на якій сконцентровано максимум корисної інформації та контактів для внутрішньо переміщених осіб Тернополя й області. Крім того, там можна отримати консультації від фахівців, переглянути актуальні вакансії та анонси подій. Я приїхала на Форум із запитом на обмін досвідом та контактами. Приміром, я давно хотіла познайомилася з колегою з Бахмута, оскільки в нашому регіоні дуже багато бахмутян, яким потрібна підтримка,
– розповідає голова Ради з питань ВПО при Тернопільській обласній військовій адміністрації Яна Шкуратова.
Яна Шкуратова та Ольга Дзержинська під час підписання установчих документів "Конгресу Рад з питань ВПО" / Фото Ради ВПО
Ситуація, яка склалася із Радою ВПО при Бахмутській міській військовій адміністрації, дійсно унікальна, пояснює її голова Марина Іванушкіна. Бахмут приймав переселенців ще з 2014 року, і на початок повномасштабного вторгнення у місті жили 70 тисяч людей. Зараз Рада тимчасово перебуває в Дніпрі, а бахмутяни роз'їхалися по всій Україні.
"Ми маємо можливість продемонструвати свою продуктивність. Попри те, що мешканці нашої громади живуть у різних регіонах країни, ми піклуємося про них. Допомагаємо їм відчути, що вони важливі для громади, де оселилися. Співпрацюємо з колегами, дистанційно розв'язуємо питання наших земляків. Це унікальний формат функціонування Ради ВПО і ми вже маємо успіхи. Були випадки, коли ми зверталися до міського голови однієї громади, щоб збільшити бюджет на програму надання матеріальної допомоги бахмутянам. Спілкувалися з представниками інших Рад, щоб допомогти з дотриманням прав ВПО, робили офіційні запити", – додає Марина Іванушкіна.
Неврахування інтересів – один із поширених викликів, які долають Ради ВПО. Адже від початку повномасштабного вторгнення громади зіткнулися з безпрецедентними масштабами переміщення:
Існує кардинальна відмінність між людьми, які ухвалювали виважене рішення переїхати в інший регіон, наприклад, для навчання чи кар'єри, і тими, яких змусили обставини. Вимушене переселення завжди супроводжується психологічною травмою. Переселенцям також складніше знайти роботу. У нас є приклади з таких міст, як Маріуполь, Краматорськ, звідки рятувалися висококваліфіковані металурги, інженери, дехто навіть має вчене звання. Але коли вони переїжджають до більш аграрної місцевості, як Хмельниччина, Черкащина, Волинь, для них немає роботи за фахом,
– пояснює Оксана Савицька.
Інший виклик – суттєве збільшення навантаження на соціальну сферу через відсутність фондів житла для тимчасового проживання ВПО. В деяких громадах уже напрацьовані концепції, як можна врегулювати це питання. Прикладом ділиться Ольга Дзержинська, голова Ради ВПО при Чернігівській обласній військовій адміністрації. Для людей, які залишилися без осель і були змушені переміщатися в межах області, збудували індивідуальні будиночки на земельних ділянках, де було зруйноване житло. Ідею допомогли втілити міжнародні донори та українські партнери:
"Цей кейс став набагато успішнішим, ніж розміщення людей у місцях компактного поселення. Крім того, у нас є ідея, як заохочувати бізнес. Вони можуть запрошувати на відкриті вакансії переселенців і разом відбудовувати приміщення, які перебувають на балансі громади, але наразі порожні. Таким чином ми могли б сприяти зайнятості ВПО, наданню їм житла, задоволенню потреб бізнесу в працівниках і громади – в податкових надходженнях та інвестиціях".
Втім, якщо питання житла можна вирішити планово, ворожі обстріли передбачити неможливо. Нині через російські атаки на інфраструктурні об’єкти постала ще й енергетична проблема, зауважує радниця БФ "Стабілізейшен cуппорт сервісез" з питань розвитку Рад ВПО Оксана Савицька. За її словами, відсутність електрики переселенці відчувають гостріше, адже вони не мають родичів чи друзів, до яких можна тимчасово переїхати. Це подекуди унеможливлює навчання дітей онлайн і дистанційну роботу дорослих. А ще громадам бракує грошей – через зменшення податкових надходжень до місцевих бюджетів і недостатнє фінансування від держави.
Більшість не в змозі забезпечити відбудову своєї громади самотужки. Ради ВПО в цьому разі допомагають проаналізувати потреби саме переселенців, розробляють та рекомендують заходи, сприяють залученню українських й іноземних інвесторів до розвитку інфраструктури та можливостей громад. Ради ВПО також можуть залучатись до розробки програм комплексного відновлення,
– констатує Оксана Савицька.
Інший напрямок – напрацювання змін до місцевого законодавства, які стосуються реалізації прав ВПО. Адже розуміння органів влади, як допомогти цим людям, може відрізнятися від їхніх очікувань і запитів. Оксана Савицька наголошує: головне, щоб переселенці могли скористатися будь-якою послугою так само як і місцеві жителі, незалежно від зареєстрованого місця проживання, або ж "прописки".
"У нас уже є успішний досвід внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування". Ради ВПО скооперувалися з представниками місцевої влади й звернулися до народних депутатів для внесення поправок. Зрештою в Законі змінили визначення «житель громади», у якому вже зазначається, що таким є не лише особа, яка має зареєстроване місце проживання в громаді, а також та, яка зареєстрована в цій громаді як внутрішньо переміщена. Тобто тепер на законодавчому рівні переселенці можуть користуватися рівними правами. Документ ще має підписати Президент України", – додає радниця благодійного фонду.
Всеукраїнський Форум Рад ВПО, що проходив у Києві 27 – 28 серпня 2024 року / Фото Ради ВПО
Далі у планах ухвалення та втілення двох загальнодержавних стратегій: щодо забезпечення житлових прав переселенців та щодо їх працевлаштування. Обидві розробляли з урахуванням пропозицій Рад ВПО. Вони спрямовані на успішну інтеграцію переселенців та їх подальшу, зокрема фінансову, незалежність.
Ще одним з результатів цьогорічного Форуму стало підписання установчих документів щодо створення нової громадської організації – "Конгресу Рад з питань внутрішньо переміщених осіб". Це об'єднання координуватиме роботу Рад ВПО та надаватиме їхнім членам всебічну допомогу, представлятиме права та інтереси переселенців на національному і міжнародному рівнях, розроблятиме нормотворчі пропозиції та навчальні програми, незабаром запрацює єдиний вебпортал. Після запуску роботи Конгресу Рад ВПО організатори проведуть три міжрегіональні форуми Рад ВПО за участі Уряду. Це сприятиме об'єднанню Рад ВПО та посилить можливості адвокації інтересів та прав переселенців. Адже тільки спільна системна робота у партнерстві з державою стане рушієм реальних змін у громадах.
Зауважимо, що захід проводився Благодійним фондом "Стабілізейшен Суппорт Сервісез" у партнерстві з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) та Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX in Ukraine).